— Та скажіть-бо мені нарешті. — Якщо ви проведете зиму в Парижі, ви небіжчиця.
Це страшенно сумно — бути прикутою до бездіяльності через... через... сама не знаю що! Через те, що зрештою бракує сил! Шарко повернувся.
Заходила навідати мене маленька Брізбен, Вільв'єй, яка й сама щойно хворіла. І Амелі! Жюліан усе так само дуже непокоїться за вісті про мене, і...
Я гадала, що Бог лишив мені малярство, і замкнулася в ньому, наче в остаточному прихистку. І ось воно мене покидає, а мені тільки й лишається псувати...
Ах! як це жорстоко з боку Бога; приниження й родинні смутки — але це мене, сказати б, не зачіпало до самих глибин єства, а потім — величезні надії; я...
А сьогодні ввечері приходив Жюліан; були ще Черницька й Брізбен, які вечеряли. Він дуже втішний, цей Жюліан, він лишився, коли всі вже розійшлися. Я...
А от що доводить мене до сказу — це моя хвороба. Учора огидний недо-Потен, що приходить щодня, бо велика людина може потурбуватися лише двічі на...
Черниська теж вечеряє.
Жюліан приходив сьогодні ввечері. Він справді добрий, та ще й дуже кумедний. У нас є той жахливий задум, як ви знаєте... Але я в усе це не дуже вірю,...
Я написала їй, що почуваюся добре. Аж раптом дізнаюся, що вона повернулася до материнської домівки разом зі своїм чоловіком, і що колишній чоловік її...
Я влаштовую сцену зі сльозами недо-Потенові, який не знає, як мене заспокоїти: бо від дурниць, нісенітниць і всяких інших вишуканих речей, якими я...
Усі захоплюються моїми іспанськими етюдами. Мофра падає перед ними навколішки, заплющує одне око й дивиться другим крізь монокль із чорним склом,...
У мене Ірма, і я силкуюся зробити малюнок пером.
Погода була чудова, і якби ж то заходи остороги! Але річ уже не в тому, річ у Брезло, всеціло прикутій до своєї здобичі. Мій Салон зірвано? Так. Що я...
У суботу з мамою й Діною... А в неділю до церкви, щоб не казали, ніби я при смерті, як це чарівна Берта розповідає всюди. Навпаки, я знову набираю...
Урешті я їду до Тоні, щоб знову взятися до роботи й показати йому ескіз портрета дружини Поля., дуже оригінальним, дуже своєрідним за побудовою і...
Я працюю, щоб так було цілий рік.
Гарна пані з Полтави, пані Волковицька, вечеряла в нас, вона бачила мене застудженою... Ах!! я лютую, коли мене називають хворою.
Знаєте, Меліссано, славнозвісний приятель Лардереля, тут; він приходив до нас і завітав знову вчора ввечері.
Сьогодні ми всією родиною та Брізбен їдемо до Кар'є-Беллеза; я вбираюся так гарно, що він увесь час клопочеться *моїми тонами.* Це було втішно; я...
Завтра ми влаштовуємо вечір, переддень Нового року; це готується вже вісім днів, ми розіслали майже двісті п'ятдесят запрошень, бо багато просили...
Натомість... Обидва Коклени були чудові, а вітальня являла собою чарівне видовище, безліч гарненьких жінок, передусім прегарне тріо — пані де...
Кілька осіб, серед яких Жері, який від'їжджає навідати родичів на селі.
У Ґавіні та в Етенсель, яка чарівна. Є велика стаття про наш вечір, але, як і очікувалося, ми невдоволені: вона порівнює мене з *Розбитим глеком*, і...
А я ж мала вчора вечеряти в Картрайт із Мункачі та іншими художниками, а мама й тато поїхали туди самі. Я лютувала, але гарячку в 41 градус нелегко...
Вона була на нашому вечорі з пані де Кесслер, нас запрошено на її середи. Потім баронеса де Патлінген з австрійського посольства... і вчащає до пані...
прекрасною жінкою, я почуваюся не зовсім невимушено; ми застаємо там двох чи трьох американок і маленького Бастьєна, геть маленького, геть білявого,...
А сьогодні знову гості й старий Жері. Цей старий має віллу в Ніцці й пропонує її нам, якщо ми поїдемо туди цієї зими, та так наполегливо, що можна й...
Ми йдемо до Французького театру — зала повна незнайомців, окрім пані де Жоллі й Тувнель. А Жюліан приходив за нашої відсутності; хоч би ж п'єса була...
Ми відриваємося від товариства Жюліана, щоб поїхати до Картрайт, яка, не дочекавшись нас, посилає слугу спитати, чи ми їдемо.
Ах! невже ви гадаєте, що мені до цього. Якщо я про це й кажу, то лише тому, що речам треба віддавати те місце, яке вони посідають, але я дуже...
Ах! мене завжди обурюватимуть мерзоти, що чиняться щодня.
І тоді ці дрібні злигодні, ці жалі враженого самолюбства ускладнюються невдоволенням серця... Ось уже добрих п'ять із половиною років, як я вперше...
А субота в мене була гарна: Бастьєн, якого я бачила напередодні на балу, прийшов і пробув понад годину. Я показала йому деякі свої роботи, і він дав...
разом — тато, мама,, пані Горпінченко! Діна й молоде подружжя. Я являю собою диво: довгий, тонкий, гнучкий стан, округлений де треба, *без корсета.*...
Мені кінець. Вольф присвячує два десятки найулесливіших рядків панні Брезло... А втім, це не моя провина. Кожен робить так, як дозволяє йому хист....
Бастьєн мені це радить, як і Жюліан, як і щаслива Брезло. Так, справді щаслива, і щоб бути щасливою, як вона, я без вагань віддала б усе, що звуть...
Потім тато ходив до Консула.
Від суботи я почала картину. Ось уже два тижні я шукаю; я була спинилася на двох чи трьох речах, але далі другого сеансу не пішло, — завжди так...
Музикують аматори, а оскільки Жанна опікується митцями й любить їх, то було там троє чи четверо з Італійської опери. Молода жінка лагідна, добра,...
Здається, старий Жюліан написав, але я не дала йому адреси, і лист загубився. Перший день Карнавалу... Наш екіпаж найгарніший, після одного, що...
Битва квітів на набережній Англійців.
Нас дев'ятеро: тато, мама, тітка, Діна, Поль, його дружина, Божидар, пані Ерістова і я.
Божидар чверть години танцював канкан перед одним добродієм, ми казали найкумедніші речі, а він і не всміхнувся., що в нього розмальована картонна...
А головне, що вдень був екіпаж із такими самими доміно в горошок, і люди, які почують, що ті накоїли ввечері!
Та невдоволена своїм туалетом, а головне — у полоні жахливого нападу гарячки, у мене весь час було одне-єдине бажання: щоб це скінчилося. Я була...
Така принижена своєю меншовартістю, така збентежена Брезло, що в мене опускаються руки. І скільки змарновано часу — Біарріц, хвороба, і вже місяць...
Тато знайшов у Монако небожа, пана Савіна, який за два дні щойно програв 125 тисяч франків.
Вона й не гарна — тобто дуже гарна в профіль і коли мовчить, але інакше... я зроду не бачила молодиці, що так мало дбала б про себе: завжди...
Ось чого майже бажали всі, кого він мучив, роблячи й сам себе таким нещасним, та враження від цього все одно жахливе.
Ах! ми всі такі винні, тож цей бідолашний мученик не схотів завдавати нам таких докорів сумління і, щоб полегшити нам совість, він зовсім і не помер.
Мені довелося поїхати до міста, щоб отямитися. Негідник, а не людина: він пішов до старого князя Караджорджевича просити двадцять франків і...
Прикро те, що там була тисяча двісті осіб, і в цій тісняві годі було розшукати одне одного, а я нікого не знала, і Помара мені не відрекомендували.
Барнола часто приходить, він дістав спадок від тітки, я хотіла б, щоб він одружився з Діною.
Отже, я лишаюся тут ще на кілька днів з безлічі дрібних причин: по-перше, бажання знову зробити етюд на пленері, потім Сара дасть дві вистави 4-го, а...
А втім, у Ніцці все здається простим: купа хлопчаків гралася поряд, штовхаючи одне одного до трупа. Божидар, я і Розалі позували перед цікавими й...
Я щойно зробила начерк Діни, і вечір скінчився, як завжди, тобто страшною борнею між Діною й Божидаром — Божидар повалений, розчавлений і верещить,...
Розлючений Божидар відбиває: *Sarah-gosse*, *Babanine-tat*. Я лягаю спати, кричачи крізь двері: *Bojidar-brisseau*, *Bojidar-thur*. А коли...
А далі — найнеймовірніші історії, як завжди; тільки Берта вміла творити драми без ладу й складу і приходити їх розповідати. Божидар розпалюється,...
Одразу ж щось вигадують. Я ніколи не молюся в церкві, це лише нудьга — бачити всіх цих росіян, або ж марнославство вбрання.
Тьма-тьмуща народу. Пані Тютчева христосується з татом, а пан Тютчев цілує мамі руку й вітає зі святом.
Тато нарешті поїхав; ми всі та його сестри проводжали його аж до Монако, повертаємося екіпажем новою дорогою. Потяга не було, а я не хотіла заходити...
Мама добра, хоч і прискіплива та охайна, а він чарівний, люб'язний, веселий чоловік, хоч і егоїст та різкий. Загалом мене зворушує ця пізня злагода,...
Оце мої чорні печалі, печалі брудні до плачу: на цих дам тут дуже косо дивилися, у тому ницому ніццькому товаристві проти них здійнялися такі чутки,...
Я зробила «Терезу», шестирічну дитину, яка йде по харчі алеєю ферми, у натуральну величину. Потім старого біля вікна поруч із горщиком рожевих...
Ні, бачте, що мені потрібне, щоб я жила, — це мати багато таланту. Я ніколи не буду щаслива, як усі. Бути славетною й бути коханою, як писав Бальзак.
Як можна бодай на мить порівняти з цим чоловіка? Усе вирівнюється перед Славою. Яке велике слово —
Мого власного неспокою мені й так вистачало, і мені зовсім не треба було бачити тривожні обличчя рідних, які вдивлялися в мене, чи не хвилююся я....
Жюліан зробив мені великі компліменти щодо пастелі Діни, але як же він рознес мої роботи цього тижня!
Припустивши, що я така ж обдарована, як вона, виходить, що все йде природно. Але ж я малюю три роки! А вона малює п'ять! Бо це таки, їй-богу, правда!...