❦
Пʼятниця, 6 січня 1882
Учора старші повиходили, і ми розважалися — Поль, його дружина, Діна, я та Божидар —Vendredi 6 janvier 1882 Hier les grands étaient sortis et nous nous sommes amusés Paul, sa femme, Dina, moi et Bojidar à rire, illisible (c’est la veille de notre Noël) et à nous imaginer notre voyage en Algérie, on distribuait les robes à l’instar du voyage de Dumas, Paul cuisinier et sa femme laveuse de vaisselle, Dina intendante, Bojidar caissier et moi dessinateur. On croyait déjà voir Bojidar frappant avec la caisse sur un chameau et poursuivi par nous à la queue-leu-leu
Сьогодні ми всією родиною та Брізбен їдемо до Карʼє-Беллеза; я вбираюся так гарно, що він увесь час клопочеться моїми тонами. Це було втішно; я хочу плекати митців... і повезти Карʼє-Беллеза до Алжиру, бракувало б іще поета й музиканта... Це могло б бути кумедно... Карʼє-Беллез, син скульптора, не має, знаєте, страшенного таланту, але має одну чесноту, бо, якщо я не помиляюся, він цінує мене як художницю; а втім, нема нічого вразливішого й чутливішого за митця... Боїшся навіть невігласів, у голосі зʼявляється якась тривожна нотка, ти жінка, ти дитина... Мистецтво навіть у найскромніших підносить душу і дає щось таке, чого не мають ті, хто не належить до піднесеного братства.
Aujourd’hui nous allons toute la famille et Brisbane chez Carrier-Belleuse, je me mets si bien qu’il s’occupe tout le temps de mes tons. C’était amusant, je veux soigner les artistes... et emmener Carrier-Belleuse à Alger, il faudrait encore un poète et un musicien... Ça pourrait être drôle... Carrier-Belleuse, le fils du statuaire n’a pas un talent monstre vous savez, mais il a une qualité car si je ne me trompe, il me gobe comme peintre du reste rien de plus sensible et sensitif qu’un artiste... On craint même les ignorants, il y a je ne sais quelle note inquiète dans la voix, on est femme, on est enfant... L’Art même chez les plus humbles élève l’âme et fait qu’on a quelque chose de plus que ceux qui ne sont pas de la sublime confrérie.
Приходила княгиня.
La princesse est venue.
Меліссано вечеряє по-домашньому, ми побували в Ґавіні. Усе це мене дратує. Я погано працюю, я наче сліпий араб, який грає на розі вулиці там, в Алжирі, у Марокко, на сонці, сама не знаю де, малярство, пленер... безглуздя.
Melissano dîne dans l’intimité, nous avons été chez les Gavini. Tout ça m’embête. Je ne travaille pas bien, je vais comme un arabe aveugle jouant au coin d’une rue là-bas à Alger, au Maroc, au soleil, je ne sais ou, peinture, plein air... imbécile.
Примітки
Православне Різдво за юліанським календарем, який тоді відставав від західного на дванадцять днів: 25 грудня за старим стилем припало на 6 січня 1882 року, тож «учора», 5 січня, був Святвечір. ↩