❦
Понеділок, 27 лютого 1882
Після тисячі вагань я прорвала полотно. Хлопчаки не позували, і, складаючи ці невдачі на карб своєї нездатності, я все починала б наново і зрештою... Дуже добре; ці жахливі чудовиська вовтузилися, реготали, галасували, билися... Словом, я просто роблю етюд, щоб мене більше не катували картини; усе, за що я бралася, за двадцять чотири години ставало шаблоном, чи романсом, чи банальщиною, чи незграбністю, чи претензійністю, після того як спершу дуже мені подобалося... А втім, краще робити прості етюди, я в такому переломному періоді (що це за французька!)Lundi 27 février 1882Apres mille tiraillements j’ai creve ma toile. Les gamins ne posaient [pas], mettant ces insucces sur le compte de mon incapacite je recommencerais toujours et enfin... C’est bien heureux, ces affreux monstres remuaient, riaient, criaient, se battaient... Enfin je fais tout bonnement une etude pour ne plus etre torturee par les tableaux, tout ce que j’entreprenais devenait au bout de vingt quatre heures poncif ou romance ou banal ou maladroit ou pretentieux, apres m’avoir beaucoup plu... Du reste il vaut mieux faire de simples etudes, je suis dans un passage si critique (qu’est-ce que c’est que ce francais !)
Така принижена своєю меншовартістю, така збентежена Брезло, що в мене опускаються руки. І скільки змарновано часу — Біарріц, хвороба, і вже місяць тут!! Якби ж я не ганялася, мов дурепа, за картинами, чи радше якби мене не приголомшили наполовину ті кілька рядків Вольфа... Є лише один спосіб знову стати на ноги — привезти речі, які визнають дуже добрими, але ось...
Si humiliée de mon infériorité, si troublée par Breslau que j’ai les bras coupés. Et que de temps perdu, Biarritz, la maladie, et un mois déjà ici !! Si je n’avais couru comme une sotte après les tableaux ou plutôt si je n’avais pas été moitié assommée par les quelques lignes de Wolff... Il n’y a qu’un moyen de me remettre sur pieds, c’est rapporter des choses qu’on trouvera très bien, mais voilà ...