❦
Вівторок, 6 грудня 1881
Учора приходила Вільвʼєй — це таки любʼязно... Мене завжди дивує, коли до мене виявляють увагу... Можливо, через це потаємне відчуття, що я нічого не заслуговую.Mardi 6 décembre 1881 Villevieille est venue hier, c’est bien aimable ça... Je m’étonne toujours lorsqu’on me témoigne de l’intérêt... Peut-être ce sentiment intime que je ne mérite rien.
А сьогодні ввечері приходив Жюліан; були ще Черницька й Брізбен, які вечеряли. Він дуже втішний, цей Жюліан, він лишився, коли всі вже розійшлися. Я хотіла б відвернути його від огидної Амелі й одружити з Діною... Чому б і ні? Він нагороджений орденом і добре заробляє.
Et ce soir c’est Julian qui est venu, il y avait aussi la Tchernitsky et Brisbane qui avaient dîné. Il est très amusant Julian, il est resté après tout le monde. Je voudrais le dégoûter de l’horrible Amélie et le marier avec Dina... Pourquoi pas ? Il est décoré et gagne beaucoup d’argent.
Та це химера, по-перше, тому що невблаганна Амелі невідворотна, а по-друге, бо вона була б надто нещасна, і хоч яка вона осоружна, мені забракло б серця... «пронизати їй серце».
Mais c’est une chimère, d’abord parce que l’implacable Amélie est inéluctable et ensuite qu’elle serait trop malheureuse, et quelque dégoûtante qu’elle soit je n’aurais pas le cœur.... « de lui percer le sien ».