Ми послали Ґабріелеві телеграму, де я називаю його дрібним дипломатом і непідкупним урядовцем і де ціла низка крижаних жартів за те, що він не почастував нас морозивом того вечора після театру. Він відповідає, що як дрібний і боязкий він мав би дочекатися, щоб ми самі запросили його на вечерю, і що серце його зʼїдене обмороженням — трохи гліцерину, будь ласка. Я велю послати йому гліцерину з аптеки, а він парирує бонбоньєркою з ось такою карткою: «Ґабріель Жері дякує панні Башкирцевій за аптеку, яку вона зволила йому надіслати». А на флаконі він дописав те, що чарівна дарувальниця забула там написати: зцілює всі рани, окрім сердечних. — P.P.C. Що ж, щасливої дороги; можливо, я йому подобаюся, бо він мені набрид — у мене зазвичай так і буває. Щойно я надихну зауваж, що я кажу не про Жері, а взагалі; так-от, щойно мені вдається пробудити якесь добре почуття, я починаю цуратися ураженої особи, а часом відчуваю до неї й відразу.
Nous avons envoyé à Gabriel une dépêche où je le traite de diplomate subalterne, et de fonctionnaire intègre et ou il y a toute une série de plaisanteries à la glace parce qu’il ne nous en a pas offert l’autre soir après le théâtre. Il répond qu’étant subalterne et timide c’était à nous de l’inviter à souper et qu’il a le cœur dévoré d’engelure, un peu de glycérine s’il vous plait. Je lui en fais envoyer de chez le pharmacien et il riposte par une bonbonnière avec la carte que voici : Gabriel Géry remercie Mlle Bashkirtseff de la pharmacie qu’elle a bien voulu lui envoyer. Il a ajouté sur le facon ce que la charmante donatrice a oublié d’y inscrire : heals all wounds but those of the heart.- P.P.C. Eh bien bon voyage, il se peut que je lui plaise car il m’ennuie; c’est généralement ainsi chez moi. Sitôt que j’ai inspiré remarqué que je ne parle pas pour Géry mais en général; eh bien sitôt que j’ai réussi à inspirer quelque bon sentiment je sens de l’éloignement pour la personne atteinte, et quelquefois de l’aversion.