Неділя, 5 лютого 1882

Ми йдемо на прогулянку всі разом — тато, мама, княгиня Ерістова, пані Горпінченко! Діна й молоде подружжя. Я являю собою диво: довгий, тонкий, гнучкий стан, округлений де треба, без корсета. Усі казатимуть, що моя корсетниця дивовижна і що зроду не бачили корсета, який так гарно облягав би талію. Пані Тютчева бачить нас і дуже голосно вітається з татом, який заледве відповідає; я відвертаюся.