Вівторок, 28 березня 1882

Божидар телеграфував Сарі Бернар, запропонувавши їй оселитися на нашій віллі, і ми чекаємо на відповідь. Я була б у захваті, якби це сталося, — щоб розлютити Ґамбара, який удає з себе мецената і в якого вона завжди спиняється. Та й це було б дуже кумедно.
Я щойно зробила начерк Діни, і вечір скінчився, як завжди, тобто страшною борнею між Діною й Божидаром — Божидар повалений, розчавлений і верещить, як павич. Я й досі чую, як вони репетують на сходах. Учора була моя черга: я обізвала його Помаром, вичерпавши всі лайки, а він обізвав мене Кейтнесс, вимовляючи «Кейтнес», що, виявляється, ще образливіше. Це чудово — такий хлопець, як Божидар; родина відʼїжджає до Монако, а ми втрьох лишаємося малювати, балакати, битися, і щовечора — нескінченний сміх.

Примітки

Імовірно, Ернест Ґамбар (1814–1902), бельгієць за походженням, лондонський торговець мистецтвом і видавець естампів, який близько 1870 року відійшов од справ і оселився в Ніцці. ↩
Кейтнесс — титул матері Помара, леді Кейтнесс (див. 18 березня 1882 року): на «Помара» Божидар відповідає її імʼям. Чому вимова «Caitness» звучала ще образливіше, Марі не пояснює. ↩