❦
Субота, 8 квітня 1882
Учора пополудні ми ходили до церкви, була Страсна пʼятниця, і вся Росія була там. Я мушу час від часу туди ходити, бо мама ходить постійно, а це має такий дивний вигляд — завжди бачити пані й ніколи панну.Samedi 8 avril 1882 Hier dans l’après-midi nous sommes allés à l’église, c’était vendredi saint et toute la Russie était là. Je suis obligé d’y aller de temps en temps car maman y va constamment et ça a l’air si étrange de toujours voir madame et jamais mademoiselle.
Одразу ж щось вигадують. Я ніколи не молюся в церкві, це лише нудьга — бачити всіх цих росіян, або ж марнославство вбрання.
On invente aussitôt je ne sais quoi. Je ne prie jamais à l’église, c’est seulement un ennui de voir tous ces Russes ou la vanité d’une toilette.
Знаєте, цей любий Савін, гарний добродій. Він усе програв, і всі чекали, поки він отримає гроші, не думаючи лихого, бо він розповідав про свої справи з готельєром, та й усім, — ця добродушність викликала довіру, тож він напозичав де тільки міг; потім він отримав гроші і, замість швидко вибратися з цього прикрого становища, знову сів грати, не думаючи ні про готельний рахунок, ні про старі борги.
Vous savez ce cher Savine, un joli monsieur. Il avait tout perdu et on attendait qu’il reçoive de l’argent, sans penser mal car il racontait ses affaires avec l’hôtelier, à tout le monde, cette bonhommie inspirait la confiance, donc il a emprunté à droite et à gauche; puis il a reçu de l’argent et au lieu de vite se tirer de cette cruelle position il a rejoué sans songer à la note de l’hôtel et aux dettes anciennes.
А щоб краще влаштуватися, він перебрався до Барноли, який прихистив його на своїй віллі. Словом, безліч бридких речей, але цього не помічали — усе через той добродушний вигляд, з яким він вам це розповідав. Зрештою, після жалюгідної суперечки за грою, він дає ляпаса одному італійцеві й відмовляється битися; секунданти, усі італійці, таки намагалися обізвати його боягузом просто в London House, але скінчилося тим, що пан Савін безслідно зник. Цікава деталь: найлютішим із секундантів бідолахи, що дістав ляпаса, був Лардерель. Цей жахливий Савін усюди називав себе рідним небожем тата, і знову казатимуть, що члени нашої родини повсякчас здіймають скандали.
Et pour mieux s’arranger il a demenage chez Barnola qui lui a offert l’hospitalite dans sa villa. Bref une quantite de choses vilaines mais on ne s’en rendait pas compte toujours à cause de cet air bon enfant avec lequel il vous racontait ça. Enfin à la suite d’une misérable discusssion au jeu, il donne un soufflet à un Italien et refuse de se battre, les témoins tous Italiens ont bien essayé de l’appeler lâche en plein London House mais le résultat fut la disparition totale de M. Savine. Détail curieux, c’est Larderel qui était le plus enragé des témoins du pauvre diable gifle. Cet horrible Savine se disait partout le propre neveu de papa et on va encore dire que les membres de notre famille font toujours des scandales.