Четвер, 15 грудня 1881 — Зошит 094

CZ ENUKFR

Я влаштовую сцену зі сльозами недо-Потенові, який не знає, як мене заспокоїти: бо від дурниць, нісенітниць і всяких інших вишуканих речей, якими я частую його уяву, я перейшла до скарг і заплакала справжніми сльозами, з розпущеним волоссям, белькочучи дитячі кривди дівчачою мовою. А подумати, що я накрутила себе на холодну голову і жодного слова з того не думала. Зрештою, це як тоді, коли мені доводиться ~~добре~~ грати деякі ролі в комедіях: я по-справжньому блідну й тремчу, і плачу — словом, мені здається, що з мене вийшла б неймовірна акторка, але я кашляю і зараз не маю потрібного подиху. Пан мій ~~батько~~ приїхав сьогодні вранці. Усе йде дуже добре, лише бідолашна дружина Поля геть розгублена, відчуваючи в ньому байдужість, що межує з ворожістю. Я поводжуся пристойно: даю їй чотири сукні, жакетку і дуже гарний смарагд, який мені подарувала мама і який мені ні до чого. Потім я трохи пошкодувала: могла б віддати його Діні, яка обожнює коштовності, але... ет.

Je fais ma scène à larmes au sous-Potain qui ne sait comment me calmer, car passant des calembredaines, coq-à-l’âne et autres choses exquises dont je régale son imagination, je me suis mise à me plaindre et à pleurer de vraies larmes, les cheveux tombés et balbutiant des griefs enfantins dans un langage de petite fille. Et dire que je me suis montée à froid et que je n’en pensais pas un mot. Du reste c’est comme lorsqu’il m’arrive de ~~bien~~ jouer certains rôles de comédies je suis pour de bon pâle et tremblante et je pleure bref, il me semble que je ferais une actrice énorme, mais je tousse et n’ai pas le souffle nécessaire pour le moment. Monsieur mon ~~père~~ est arrivé ce matin. Tout se passe très bien, il n’y a que la pauvre femme à Paul qui en est toute démontée sentant chez lui une indifférence frisant l’hostilité. Moi je suis convenable, je lui donne quatre robes, une jaquette et une très belle émeraude que m’a donnée maman et dont je n’ai que faire. J’ai eu un peu de regret après, j’aurais pu la donner à Dina qui adore les bijoux mais... bah.