❦
Понеділок, 19 грудня 1881
Вільвʼєй, як завжди елегантна й бездоганна, вечеряє з нами; вона грає на фортепіано, мов янгол, — фортепіано, яке всі ненавидять, стає чудовим інструментом під її пальцями. Бідолашна, вона не вийде заміж, їй уже всі сорок; але нафарбована, вилощена, із розкішною статурою, ще гарненька... Цікаво, що завадило їй вийти заміж — гарненькій, із гарним імʼям, гарною ріднею, сповненій талантів, розумній.Lundi 19 décembre 1881 Villevieille toujours élégante et correcte dîne avec nous, elle joue du piano comme un ange, le piano que l’on déteste devient un instrument délicieux sous ses doigts. Pauvre fille, elle ne se mariera pas, elle a bien quarante ans; mais peinte, astiquée, taille magnifique, encore jolie... Je me demande ce qui l’a empêché de se marier, jolie, beau nom, belle parenté, pleine de talents, intelligente.
У мене Ірма, і я силкуюся зробити малюнок пером.
J’ai Irma et je tâche de faire un dessin à la plume.