❦
Середа, 5 квітня 1882
Сталися драми! Цей Божидар сам не свій. Сара Бернар, замість приїхати грати до Ніцци, утекла до Лондона зі своїм героєм-коханцем Дарією1, з яким щойно одружилася, — оце таки шалена пригода. Навіщо одружуватися, коли ти така вільна, як вона. Та, здається, цього захотів він. А Божидар, не тямлячи себе, розповідає, що Сара істеричка і що цей добродій — негідник, бо користається з цього нападу безуму.Mercredi 5 avril 1882 Il s’est passé des drames ! Ce Bojidar est dans les états. Sarah Bernhard au lieu de venir jouer à Nice s’est enfuie à Londres avec son jeune premier Daria qu’elle vient d’épouser, certes voilà une aventure folle. A quoi bon se marier quand on est aussi libre qu’elle. Mais il paraît que c’est lui qui l’a voulu. Quant à Bojidar il raconte hors de lui que Sarah est hystérique et que ce monsieur est un misérable d’exploiter cet accès de folie.
А далі — найнеймовірніші історії, як завжди; тільки Берта вміла творити драми без ладу й складу і приходити їх розповідати. Божидар розпалюється, суперечить сам собі і врешті починає вірити, що це сталося.
Et là dessus les histoires les plus extraordinaires comme d’habitude, il n’y avait que Berthe pour créer des drames sans queue ni tête et venir les raconter. Bojidar s’emballe, se contredit et finit par croire que c’est arrivé.
Та будьте спокійні, Сару буде жорстоко покарано: за її відсутності ключі від її готелю зберігав Божидар, — так от, він велить своєму слузі піднести їх їй на таці.
Mais soyez tranquille, Sarah sera cruellement punie, en son absence c’est Bojidar qui gardait les clefs de son hôtel, eh bien il va les lui faire porter sur un plateau par son domestique.
— Ну і що ж далі?
— Eh bien après ?
— Ну, це означатиме, що вона мене більше ніколи не побачить, — чудово. Звісно, він був корисний і приємний у близькому колі актриси, але бути дитиною настільки, щоб вірити, ніби ця таця подіє на жінку, так шалено закохану. Здається, його друзі розлючені. Вона таки, мабуть, божевільна. Сару заміжню годі й уявити, це річ незручна й смішна для неї, принизлива для її чоловіка.
— Eh bien, cela voudra dire qu’elle ne me verra plus jamais, c’est adorable. Certes il se rendait utile et agréable dans l’intimité de l’actrice mais être enfant au point de croire que ce plateau fera de l’effet sur une femme aussi follement éprise. Il paraît que ses amis sont furieux. Il faut qu’elle soit folle. On ne s’imagine pas Sarah mariée, c’est une chose gênante et ridicule pour elle, dégradante pour son mari.
Він грек... Не знаю чому, але греки, румуни, чорногорці, болгари!.. усе це не справляє на мене враження людей, як ми, а радше нижчої раси. Додаймо ще турків, сербів, вірмен, — я божевільна, але ці народи здаються мені чимось на кшталт зграй шахраїв...
C’est un Grec... Je ne sais pourquoi les Grecs, les Roumains, les Montenegrins, les Bulgares !... tout cela ne me fait pas l’effet de gens comme nous, mais une race inferieure. Ajoutons-y les Turcs, les Serbes, les Armeniens, je suis folle mais ces peuples me paraissent quelque chose comme des tas de tricheurs...
Примітки
Сара Бернар 4 квітня 1882 року в Лондоні вийшла заміж за грецького актора Жака (Арістіда) Дамалу (1855–1889); Марі пише «Дарія». ↩