❦
Пʼятниця, 20 січня 1882
Дуже гарний вечір учора в графині де Кесслер — посол Німеччини, Туреччини, німецький елемент, звісно, переважав; тож коли я поскаржилася на свій нежить одному зі своїх кавалерів, він із дуже лукавою міною сказав мені, що танцюють не носом, а ногами. І все це — з найлюбʼязнішою усмішкою. Була там і Етенсель, а також маркіза де Ламбертьє, колишня будівельна підрядниця, незмірно багата, яка, вийшовши заміж за маркіза де Ламбертьє, влаштовує чудові прийоми.Vendredi 20 janvier 1882 Très jolie soirée hier chez la comtesse de Kessler, l’ambassadeur d’Allemagne, de Turquie, l’élément allemand dominait naturellement, aussi comme je me plaignais de mon rhume à un de mes danseurs, il me dit d’un air très fin qu’on ne danse pas avec le nez mais avec les pieds. Et cela accompagné du plus aimable sourire. Etincelle était là ainsi que la marquise de Lambertye qui est une ancienne entrepreneuse en bâtiments richissime et qui ayant épousé le marquis de Lambertye reçoit très bien.
Вона була на нашому вечорі з пані де Кесслер, нас запрошено на її середи. Потім баронеса де Патлінген з австрійського посольства... бридка і вчащає до пані Турро, словом, світська пройда. І ще інші, що були з нами дуже любʼязні. А втім, наш вечір справив велике враження. Мене раз у раз запрошують танцювати, але я, як завжди, з обережності танцюю лише чотири чи пʼять разів і відмовляю одинадцятьом кавалерам, з-поміж них маленькому Флері, синові генерала, з яким ми розмовляємо і який дуже милий; а втім, ми часто зустрічалися в Дальма з Ґавіні, а потім і на нашому вечорі. Знайомимося також із прекрасною пані Готро1, у якої найгарніше тіло у світі й голова німфи Жана Гужона2. Вона фарбує собі брови й обличчя так, що жахливо скидається на крамничний манекен, але байдуже — вона така вродлива, така вродлива, така вродлива, така велична, піднесена зі своїм високим спокійним чолом... Дивовижна. Я вихваляла пані Бернардакі — що ж, ця набагато її перевершує, годі й мріяти про гарніші плечі, про чудовіше посаджену шию, про вродливіші груди. Вона вдягається дуже відкрито, але без непристойності; а втім, декольте непристойне лише в жінок негарної статури, у яких тіло випинається стиснуте чи зміщене корсетом.
Elle a été à notre soirée avec Mme de Kessler, nous sommes invités à ses mercredis. Puis une baronne de Patlingen de l’ambassade d’Autriche... laide et fréquentant Mme Turro, une roulure mondaine enfin. Et d’autres qui ont été fort aimables avec nous. Du reste notre soirée a fait beaucoup d’effet. Je suis très invitée à danser mais toujours par prudence je ne danse que que quatre ou cinq fois, est refusé onze danseurs entre autres le petit Fleury, le fils du Général, avec lequel nous causons et qui est très gentil, nous nous sommes du reste souvent rencontrés chez Dalmas avec les Gavini et puis à notre soirée. On fait aussi connaissance avec la belle Mme Gauthreau qui a le plus beau corps du monde et une tête de nymphe de Jean Goujon. Elle se teint les sourcils et le visage de façon à ressembler horriblement à un mannequin de magasin mais c’est égal elle est si belle, si belle, si belle, si majestueuse, sublime avec son grand front serein... Admirable. J’ai vanté Mme Bernardaki, eh bien celle-ci la surpasse de beaucoup, on ne peut pas rêver de plus belles épaules, un cou plus admirablement attaché, une poitrine plus belle. Elle se découvre beaucoup mais sans indécense, du reste le décolleté n’est indécent que chez des femmes mal faites où les chairs rebondissent pressées ou déplacées par le corset.
Сидячи поруч із нею, я зазирнула в ліф і побачила, що форма справді божественна. Стопи короткі й товсті, як мені здалося, — а це було б шкода.
Assise près d’elle j’ai plongé dans le corsage et j’ai vu que la forme est vraiment divine. Des pieds courts et gros à ce qu’il m’a semblé, ce serait dommage.
Я така змучена, нічого тут не роблю, мені хочеться поїхати, і все ж я хотіла б закінчити цей портрет, а стоять такі густі тумани, що майже нічого не видно.
Je suis si tourmentée, je ne fais rien ici, j’ai envie de partir et je voudrais finir ce portrait pourtant et il fait des brouillards si épais qu’on y voit bien mal.
Примітки
Віржині Амелі Авеньо Готро (1859–1915), уродженка Нового Орлеана, красуня паризького світу; Джон Сінґер Сарджент написав її в 1883–1884 роках як «Мадам Ікс» (Салон 1884 року). ↩
Жан Гужон (бл. 1510 — бл. 1565), французький скульптор доби Відродження, відомий насамперед німфами Фонтану Невинних у Парижі (1549). ↩