❦
Неділя, 15 січня 1882
Dimanche 15 janvier 1882
У Ґавіні та в Етенсель, яка чарівна. Є велика стаття про наш вечір, але, як і очікувалося, ми невдоволені: вона порівнює мене з Розбитим глеком, і ми боїмося, щоб у Полтаві це не сприйняли за образу... Які ж ми дурні, стаття дуже добра, просто два дні тому вона сказала, що я одна з найгарніших жінок Російської імперії, тож цього разу задовольнилася описом моєї сукні. Звідси й розчарування.
Chez les Gavini et chez Etincelle qui est charmante. Il y a un grand article sur notre soiree mais comme on s’y attendait on n’est pas content, elle me compare à la Cruche cassee et on craint qu’à Poltava cela ne passe pour une injure... On est trop bête, l’article est très bien seulement comme elle avait dit il y a deux jours que je suis une des plus jolies femmes de l’Empire Russe elle s’est contentée cette fois de décrire ma robe. De là, désillusion.
Та я вся віддана Мистецтву; гадаю, що разом із плевритом я десь в Іспанії підхопила священний вогонь, я починаю з ремісниці ставати художницею, це якнайнебесніше визрівання, від якого я трохи божеволію... Вечорами я роблю композиції, мрію про якусь Офелію, недо-Потен обіцяв повести мене до Сент-Анн1 подивитися на голови божевільних... До того ж мене переслідує араб, старий араб, що сидить і співає під щось на кшталт гітари, і я думаю про велику штуковину для наступного Салону — куточок Карнавалу... Але для цього треба їхати до Ніцци... Так, але араб в Алжирі? Так, Неаполь для Карнавалу... Гаразд, але щоб виконати свою штуковину на пленері в Ніцці, у мене є своя вілла і... Кажу вам — мені хочеться лишитися тут, побачити Бастьєна-Лепажа... хтозна?
Mais je suis tout à l’Art, je crois qu’en même temps que ma pleurésie j’ai attrapé le feu sacré quelque part en Espagne, je commence d’ouvrière à devenir artiste, c’est une incubation des plus célèstes qui me rendent un peu folle... Je fais des compositions le soir, je rêve d’une Ophélie, le sous-Potain m’a promis de me mener à Sainte Anne voir des têtes de folles... En outre un Arabe, un vieil Arabe assis et chantant avec une sorte de guitare m’obsède et je pense à un grand machin pour le Salon prochain, un coin de Carnaval... Mais pour cela il faut aller à Nice... Oui, mais l’Arabe à Alger ? Oui, Naples pour le Carnaval... Bien mais pour exécuter mon machin en plein air à Nice j’ai ma villa et... Je vous dis et j’ai envie de rester ici, de voir Bastien-Lepage... que sais-je ?
Примітки
Притулок Сент-Анн — головна громадська психіатрична лікарня Парижа, відкрита 1867 року. ↩