Кажуть, що перша людина, яку бачиш після півночі, має бути чорнявим чоловіком; я заплющила очі опівночі, а опівночі й кілька секунд Жюліан казав мені...
Ми з Божидаром обурені цими жахливими, плоскими куплетами про Бастьєна, — їх мене навчила Ірма, і вона приписує їх Жерве, але я кажу, що Жерве надто...
Я ще співала ці прекрасні строфи десь близько шостої, коли прийшов архітектек, цей добрий хлопчина приносить мені малюнок власної роботи, на якому...
Останні два дні моя голова працювала, і сьогодні по обіді я мала дуже виразне видіння. Так, «Пастухи у Вифлеємі». Сюжет піднесений, а він зробить...
Словом, я сьогодні в настрої хоч плач: до думки знову побачити свій учорашній живопис домішується жах, що він виявиться поганим, і я плачу......
Вільв'єль досить неосвічена, як, утім, і більшість світських жінок, і повна безглуздих ідей... А я! Я повна ідей у дусі Віктора Гюго... Загальне...
Жіночку вже намальовано. Нечесно те, що я тут роблю, і я навіть відчуваю певну відразу водночас із утіхою, що можу так легко зробити те, чого ці дами...
Розумієте, я кажу «цінувати» з овернського погляду; що ж, тих, хто мене не цінує, я зневажаю, бо вони ідіоти.»
Звісно, це велике страховище Кочубей нас не запросив.
Рандуен — член «Мірлітонів», як і Жід, чоловік матері пані Рандуен. От якби мені вдався цей портрет.
Сьогодні вранці я дивлюся на це... холодним оком.
Безперечно, мені весь час хочеться говорити про Бастьєна-Лепажа, і мені важко втриматися. Що подумали б?
Каролюс-Дюран чотири роки тому виставив портрет своєї матері; саму голову. Стара в чепці з білого коленкору, зав'язки під підборіддям. Вигляд...
О п'ятій пробую нову натурницю для Навсікаї. Ірмі двадцять три, і хоч вона дуже вродлива, двадцять три роки — це не п'ятнадцять.
Я їздила дивитися «Христа на хресті» Мункачі з Канроберами; ми застали в цього великого (?) і щасливого митця принцесу Матильду з малою віконтесою...
Піп, принцеса і Ґайяр на обіді. Ми з Ґайяром говоримо про серйозні речі... Інші слухають, піп подеколи втручається в розмову... політику, Тонкін і...
О! За двадцять хвилин, як і годиться вищому генієві. Потім...
Сьогодні ввечері вернісаж у Акварелістів. Величезний натовп, нікого знайомого, і втома...
Приходить принцеса Жанна, я приймаю її в майстерні, потім спускаюся — у мами субота. Милий лише малий Дешанель, син того Дешанеля з Колеж де Франс;...
Як сформулювати... невиразні докори проти... природи, музики, товариства?... Мені здалося, що маршальша не дуже задоволена тим, що *показується* зі...
Сама Саломея й хори за лаштунками впереміш із її голосіннями над долею Іоанна — це надто нагадує Аммеріс саму з хорами за лаштунками, що тужить над...
Перемальовую голову на картині.
Я ходила до Жюліана показати йому портрет Рандуена; цей марселець, схоже, дуже задоволений і каже мені, що справи йдуть дедалі краще.
Велю принести мені обід до майстерні. Такий спокій — просто чарівно.
Мораес, графиня Дюко та її син на обіді... Син справжній бовдур і робить казна-що в міністерстві, нічого не каже, сидить похмурий, як засуджений до...
Жюліан і Ґайяр на обіді.
Маршал прийшов подивитися на роботу своєї дочки й лишився трохи здивований, але в захваті. Між пів на п'яту й п'ятою я роблю майже весь ліф жіночки у...
Я зробила руки, що близько другої були дуже добрі, а потім зіпсувала їх! Та я більше не починатиму. Ах! Що за існування, що за існування!
Мені це вже по горло, по саме горло.
і з мармуровими плечима, «що гарно спадають, плечима, у яких видно породу».
Я знайшла Навсікаю. Трохи тендітна, але чарівна, шістнадцять років, дуже чисті форми. Я в захваті, та чи матиму час.
Картину Клер уже вставлено в раму, Попелен вважає її дуже доброю, окрім жмутка стокроток... Єдиного, що мала зробила сама.
Видається мені надто доброю, отож, певно, вийде дуже погано.
А до того ж я зневірена; ця школярська витівка вчора мене смішила, а сьогодні доводить до сліз.
Я була в церкві, потім у Ґавіні, а потім хвильку в Булонському лісі.
Багницький і архітектор на обіді. Він хворів — ось чому його так довго не було. Я в захваті, що бачу його, це майже Жюль, і я ще дійду до того, що...
Вона сповіщає мене, що завтра до майстерні завітає баронеса де Латапі, їхня стара родичка.
А Діна у своєму плазуванні перед маршальшею вигукує, що це вона, маршальша, подала мені ідею картини з вуличними хлопчаками.
Він поїде до Алжиру з матір'ю. Це зворушливо. На верблюді... Бо я гадаю, що Маккей його кинула.
А втім, учора я уві сні побачила, як треба малювати цю голову, і вдень я зробила те, що бачила уві сні, і сон має рацію... Тільки це знову треба...
А я божеволію. Хлопчаки забрали в мене більше часу, ніж було треба, та й то я бувала надворі, а ця жахлива дитина приходила рідше. Але вже три місяці...
Він вирушає за три чи чотири дні до Алжиру. Не знаю, що в його хворобі змушує мене сміятися, але я з цього сміюся, а архітектор засмучений. Словом,...
Та мені прикро, що в мене немає мого білого портрета з оголеними руками й шиєю, з академічним тілом, і тілом гарним, і чудовою композицією. Хатня...
Не тільки це... але я почуваюся погано. Усе це так несправедливо. Небо мене гнітить...
Бастьєнові-Лепажу краще, він навіть виходив; тітка запевняє, що бачила, як він сідав у екіпаж, а його підтримували якась дама та Еміль. Вона каже...
Сьогодні ввечері камерне зібрання в пані Ошон, багато художників і кілька дам, як-от герцогиня д'Юзес, графиня Корне, маршальша. Ми.
Здавалося, що це 15-те ніколи не настане... Стоїть осяйна погода, і вже в понеділок чи вівторок я поїду працювати на село.
Стояла осяйна погода, величезний натовп! Малярів — а скільки картин, Боже мій, зменшіть число художників! Кожен із нас ніс під пахвою якусь рамочку,...
Клер бачила одного добродія, який ходив навідати Бастьєна й застав його дуже хворим; наступного дня він зустрів його лікаря, який сказав: як на мене,...
Раффаеллі! Чудово. Ось він, справжній імпресіонізм.
Що значить «щонайменше». Слава Богу, я не сумнівалася, що мене приймуть.
Літературна форма... стиль... так... зрештою, це лише виконання.
З огляду на ці слова приязні й справді тяжку хворобу Жюля мама й навіть Розалі наполегливо просили мене не дозволяти собі жодних кпинів... Це було б...
Дуже стурбована своїми роботами, чому я ще не дала в живописі еквівалента тієї пастелі, що зробила майже два роки тому! Хай йому грець.
Що ж до моменту, коли він, роздерши контракт, вибухає прокляттями, — це до нестями. Якісь франтики кажуть, що Гаярре співає в ніс і кричить. Купа...
А потім візит до Буланже, який обіцяє зробити все можливе, щоб картину добре розмістили. Кляте лихо!
Я знову говорила про необхідність поїздки тітки й про інші конче потрібні справи, але я вже так давно про це прошу, що більше не можу робити цього...
Так, я ніщо, але [замазано: є [нерозбірливо], і я кохатиму його, щоб бути чимось завдяки йому. Вольф пише про Виставку на вулиці де Сез, що...
Потім я йду до Тоні й із дуже веселим виглядом, удаючи цікаву: ну ж бо, пане, як же все пройшло в журі? Та дуже добре, коли пройшла ваша картина,...
А втім, я зовсім хвора. О, моя родина мене поховає, це майже певно.
Тітка каже, що ось-ось поїде, побачимо.
Учора ці створіння вигадали такий чудовий обід, що я їла, як вовк, але Розалі пішла сказати, що я, усе ще люта, повикидала все у вікно на пустир.
Лишившись наодинці з цією дурненькою Клер, я починаю казати, що... Спершу ми кажемо, що мене вважають хворою і що мені дорікають, ніби я недобра до...
Я така зайнята картиною й листуванням з незнайомцем, що вже не маю часу нарікати. Жюліан пише, що картина на карнизі.
Я лишаюся вдома, щоб відповісти незнайомцеві.