❦
Пʼятниця, 7 березня 1884
Оскільки портрет пропав, я хочу знати, тобто, словом, чи не потребує картина якоїсь серйозної переробки, і посилаю по архітектора, який приходить о восьмій, і з перших же його слів ми дізнаємося, що Жюль у Парижі вже два дні, дуже хворий, мати з ним; він просить переказати, що дуже шкодує, бо не в змозі прийти подивитися картину.Vendredi 7 mars 1884 Puisque le portrait est fichu je veux savoir, c’est-à-dire enfin si le tableau a besoin de quelque retouche sérieuse, j’envoie chercher l’architecte qui vient à huit heures et ses premières paroles nous apprennent que Jules est à Paris depuis deux jours, très malade, sa mère est avec lui; il me fait exprimer ses vifs regrets de n’être pas en état de venir voir le tableau.
Він вирушає за три чи чотири дні до Алжиру. Не знаю, що в його хворобі змушує мене сміятися, але я з цього сміюся, а архітектор засмучений. Словом, переробити мені треба ґрунт, і я беруся за це негайно.
Il part dans trois ou quatre jours pour Alger. Je ne sais pas ce qu’il y a dans sa maladie qui me faire rire mais j’en ris et l’architecte est chagriné. En somme c’est le terrain qu’il faut que je remanie et je m’y mets aussitôt.
Жюль хворий... хіба не кумедно! У нього немає нічого для Салону. Бідолашний Жюль. Він, кажуть, у ліжку. Сподіваймося, що Алжир його поставить на ноги.
Jules est malade... est-ce drôle ! Il n’a rien pour le Salon. Pauvre Jules. Il est au lit paraît-il. Espérons que l’Algérie le remettra.
Зрештою, бідолашка!
Enfin, pauvre petit !
Отож його кинула Маккей! Кинула ця жахлива жінка. Кажуть, якийсь багатий англієць оплатив їй особняк. І вона кидає Жюля. То це любовне горе? Чи це він її кидає? Ні, тоді б він не був хворий!...
Alors lâché par la Mackay ! Lâché par cette affreuse femme. On dit qu’un Anglais riche lui a payé un hôtel. Et elle abandonne Jules. Alors c’est des chagrins d’amour ? Ou c’est lui qui la quitte ? Non, il ne serait pas malade !...
Та, може, він хворий на справжню хворобу. Я весь час вишукую тисячі причин, як уявляла собі, що він каже, ніби хворий, а сам готує велику картину.
Mais il est peut-être malade de maladie. Je vais toujours chercher mille raisons, comme je m’imaginais qu’il se disait malade et préparait un grand tableau.
Зрештою, усе це мене трохи підбадьорює, і я роблю начерк пером: архітектор із мотузкою, обвитою круг тулуба, щосили тягне до стовпа з табличкою «вулиця Ампер». На кінці мотузки — Жюль, що лежить ниць і обома руками чіпляється за стовп «вулиця Лежандр». Я надсилаю йому цей малюнок.
Enfin tout cela me remet un peu et je fais un croquis à la plume; l’architecte une corde passée autour de son torse tire vigoureusement vers un poteau avec l’écriteau : rue Ampère. Au bout de la corde se trouve Jules couché à plat ventre et se cramponnant des deux mains au poteau: rue Legendre. Je lui envoie le tableau.
Лишається тільки сім днів, і я знову починаю сподіватися, що портрет буде закінчений, нічого не зроблено, окрім фону й однієї руки... Це божевілля!
Il ne reste que sept jours et je me reprends à espérer que le portrait sera fini, il n’y a rien de fait sauf le fond et un bras... C’est une folie !
Отож, як Маккей його кинула, Він напивавсь у шинкаря1.
Alors lâché par la Mackay Il se saoula chez l’mastroquet.
Якщо вона його кидає, він, певно, кохає її до нестями. Я зробила карикатуру й подарувала її архітекторові. Жюль у фраку, руки в кишенях, з жалюгідним виглядом, з підписом: Жюль, якого гризе меланхолія.
Si elle le lâche il doit l’aimer à la folie. J’ai fait une charge donnée à l’architecte. Jules en habit les mains dans ses poches, l’air pitoyable avec la légende : Jules dévoré de mélancolie.
Це було так кумедно. Ми ніколи не вимовляємо слова Маккей, і не робимо жодних натяків. Зрештою, якщо вона його кидає... Що мені до того.
C’était si drôle. Jamais nous ne prononçons le mot Mackay, ni aucune allusion. Enfin si elle le lâche... Qu’et-ce que ça me fait.
на полях
на полях У нього палітра на кінці мотузочки, привʼязаної за спиною..
dans la marge Il a sa palette au bout d’une ficele attachée dans le dos..
Примітки
«Lʼmastroquet» — простонародний сленг на позначення шинкаря чи його шинку. ↩