Усі психічні зміни пов'язані з фізичними рухами й збуджують участь певної кількості нервових центрів.
Працюю я справді як самоук: мушу сама вигадувати способи; той Вольґрен, а потім ще той другий добре показали мені, як ставлять каркас, тож я...
Та в мої роки, та ще й... Ні, це не те. Слід було б поїхати, поїхати будь-куди, бо я... наче на мене наслали чари...
Сьогодні ввечері ми були в театрі, у ложі при самій сцені, добре заховані, і пішли, не дочекавшись кінця, щоб ні з ким не зустрітися. У «Жимназ».
Та й справді, до того Кассаньяка мені байдуже, як до 1851 року. Скатертю дорога!
Учора були Енгельгардти й пані Богданова, сьогодні ввечері — Караджорджевичі. Я зрештою ніколи й не балакаю з усім цим товариством...
Через кілька днів кажу собі: овва, а Жюль, — я про нього вже й не думаю? Зовсім ні.
Уявляєте, як було весело. Зрештою... гадаю, я поїду писати ліс, доведеться перебратися туди на місяць.
Зрештою, я нічого не бачу виразно й не знаю, чого хочу!
Божидар пішов зі мною, і добре, що так, бо я не подумала, що сьогодні свято, і, прийшовши туди, ми застали безліч човнярів, тож Розалі, мабуть, не...
Дуже хочу написати картину... після якої вже не писатиму надворі цієї зими; її можна було б зробити за місяць, за листопад.
Потім княгиня Караджорджевич, яка приходить, як і майже щодня, грати в пікет і обідати. Я від неї втомилася, мені з нею нудно.
Шестеро їх було на сьогоднішній ранковій службі. Велика княгиня Анастасія, Володимир із дружиною Марією Павлівною, Алексій, Сергій і Павло. Якщо з...
Відколи я вдягаюся в Парижі, я воюю з безглуздими й незграбними модами; уже років п'ять чи шість, як я зажадала драпувань, призібраних, недбало...
Він, мовляв, був у від'їзді, сила-силенна справ, а післязавтра вони знов вирушають до Дамвіллера: архітектор на місяць, а Жюль до січня, а в січні...
У мене легка мігрень, а оскільки для мене це рідкість, я рада.
А серед названих імен читаю: Бастьєн-Лепаж. Від цього я страшенно знервована, ледь не плачу.
Працюю вдома, скульптура.
Раптова зміна декорацій. Усе радісне, спокійне й гарне.
Він ненавидить той жанр, у якому я працюю, але обсипає мене компліментами, дивуючись водночас, як це може бути, що я, оточена вишуканістю й...
Я була не дуже гарненька, не розважилася... Попри Ґабріеля, який милий і має дуже ніжні очі. Та щоб приховати це, я вдаюся до уривчастої й...
Тепер у мене тут нарис про Шопена й Ліста, ось Паганіні. Ось люди, які скорили свій світ.
Уже кілька днів у мене є чудовий орган. Родина вважає, що ця цяцька трохи задорога, але мені цього не каже, і я їм за це вдячна. Може, я й...
О п'ятій ми йдемо на чай до Сафонова.
Спати на горищі, в якійсь подобі шафи, що правила за кімнату, ніякої білизни; а їсти оливки, огірки й холодну воду... З гордості вона не писала...
Після цієї великої дурепи Леоні, яка так спокійно говорить про свої прикрощі, я йду побачитися з цим великим телепнем Ґабріелем.
Великий краєвид, «Божидара», ескіз і жіночу голову, ось і все, а в усьому цьому нічого...
Це найбільший російський ілюстрований часопис, і ось я наче вдома.
Оце сталося щось дивовижне, що тішить мене незмірно. Мій «Рибалка», якого я віддала на ішійську лотерею, опинився в готелі Друо у складі збірки...
Княгиня, Енгельгардти й Дюсотуа на обіді. Мені з цими людьми нудно.
Мама ходила сьогодні вранці до готелю «Лувр» побачитися з однією пані, що приїхала з Петербурга з листом від пані Старицької. Пан Старицький колись...
Я пояснюю їй натуру, пленер, потребу писати предмети в їхньому середовищі, Париж — сучасні Афіни!
Вчорашня дівчина гортала мої альбоми, і я знову натрапила на старий ескіз — убивство Цезаря. Це мене захопило.
Але є добра відповідь на ці сумніви вульгарного я: насправді я не мала нічого кращого до діла; будь-де інде, живучи, як усі, я надто страждала б......
А потім до Ґавіні. Увечері — Чумаков і Караджорджевичі.
Чи я справді хтось, чи справді стану кимось у мистецтві? Що я думаю про себе?
такого ж зосередженого й такого ж неприємного вигляду, як у Бастьєна-Лепажа, і мені це лестить, як раніше лестило, що я ношу спідницю криво, як...
Мама повернулася мов сп'яніла.
Я роблю ескізи для Жюля... Цезаря. Мене це не захоплює, але цим можна зацікавитися, вкласти в це щось забавне, щось своє, і зрештою це *треба*...
Так, я боюся, що він кепкуватиме з моєї музики, з усіх цих інструментів...
Увечері Караджорджевичі та граф Мазевський.
При газі: рисунок, жінка, що читає біля відкритого фортепіано. Готово.
Усе це вкупі в одній рамі.
Сидить перед рожевою японською ширмою, смокче ціпок і ледь усміхається, повернутий у три чверті. У фраку й білій краватці. Освітлений газом, я ставлю...
Я маю янгольське терпіння, але, так довго стримуючи лють, десь о четвертій пополудні впадаю в нестерпний відчай. Це гірше за все, і, рішуче, кохання...
Я ніщо. Усе, що я роблю, погане, огидне за манерою письма, картонне, скульптура теж іде дуже зле, моя Навсікая нічого не означає, незрозуміло, що...
Божидар рисує, а Клер малює. Гадаю, вони трохи покепкували з мене, бо я погано чую... Та це по-людському... І я сама, мабуть, так само, як вони,...
Приходить Клер, а потім Ґавіні, Одетта, Дзуккаріні, Базілевська, Енгельгардт, Лінзінген.
Коли працюєш по-справжньому й тебе пожирає честолюбство, ти вже ні на що не здатна, усе зникає, ледве знаєш, на кого дивишся; заклопотаність така...
Думка, що маршал поїде з візитом до нікчемного молокососа, теж аж надто кумедна. Він і справді геть не тямить, як ведеться у світі. Два дні тому він...
Він у захваті й наговорив слів: вишукано, чарівно, дуже добре, захопливо тощо тощо.
Ми снідаємо в графа Мазевського, який десять разів просив, щоб ми зробили йому честь приїхати оглянути його особняк, його витвори мистецтва.
Він хотів би, щоб у хлопчаках було більше повітряного огорнення... більше... Я тієї ж думки й зроблю це. Він славний чоловік, але вважає мене...
Якщо я стану славетною і якщо хтось читатиме цей щоденник і судитиме родину з того, що я про неї кажу, або якщо назвуть цих людей дурнями, як я їх...
Старий Жері приходить увечері, і коли решта пішла, я перебираю їх по кісточках.
Моя статуя зводить мене з розуму, часом вона видається мені зіпсутою, потім чудовою, потім жахливою...
Але я ніколи не зробила нічого аморального! І як подумаю!! Це моя провина.
Як і вчора, приходить багато люду, це втомливо. Ніні здалося, що я трохи схудла (за сім років), а надто менш міцна, з меншою впевненістю,... Це дуже...
Я ліпила, але надто мало, ця статуя... я вже й не знаю... Тож наведу вам цілий уривок із Бальзака, правдивість якого вразить усіх митців. Та й усіх...
Потім обід у Караджорджевичів, є тільки ми й Мариновичі.
Моя тітка Елен, сестра мого батька, померла тиждень тому, Поль телеграфував нам цю звістку, яка, втім, нікого не зворушила. Сьогодні ще одна депеша:...
Маршал прислав мені квіти.
Я працюю над портретом маленького Рандуена, тут Вільв'єй і Клер.
Мама свого часу розповідала, що він поїхав з любовного розпачу, але й сама не дуже вірила в цей від'їзд у дикі краї. А воно виявилося правдою.
По обіді кілька осіб.
Це обурливо! До чого ми котимося!! Я погоджуюся з ним аж так, що Клер іде нишпорити по кутках майстерні, щоб не пирхнути сміхом, — вона ж знає, що я...
Ось день, що може зійти за рік звичайного життя з котильйонами, перегонами тощо.
Я пишу листи: один архітекторові, де кажу: «один член вашої родини, якого делікатність і навіть пристойність не дозволяють мені назвати», — і аж...
О другій візит Буланже, який сказав те саме, що й Франческі, окрім слів «медаль» і «Вольф».