❦
Пʼятниця, 22 лютого 1884
Голову Діни, яку почала вчора, вже написано, окрім акцентів в очах.Vendredi 22 février 1884 La tête de Dina commencée hier est peinte, sauf des accents dans les yeux.
Видається мені надто доброю, отож, певно, вийде дуже погано.
Ça m’a l’air trop bien, faut croire que ce sera très mauvais.
Пані Маккей (найбагатша) приходить до Мейссоньє й замовляє йому свій портрет. Після деяких вагань, як кажуть, Мейссоньє погоджується, але це буде сімдесят тисяч франків — рівно вдвічі більше, ніж він узяв за портрет барона де Ґунцбурга (того самого розміру) кілька років тому, але Ґунцбург набагато менш багатий, ніж пані Маккей. Цей портрет виставлено на Трирічній виставці, його вважають посереднім!
Mme Mackay (la richissime) va trouver Meissonnier et lui commande son portrait. Après quelques hésitations paraît-il Meissonnier dit oui, mais ce sera soixante dix mille francs, juste le double de ce qu’il a pris pour le portrait du baron de Guntsbourg (même dimension) il y a quelques années, mais Guntsbourg est beaucoup moins riche que Mme Mackay. Ce portrait est exposé au Triennal, on le trouve médiocre !
Пані Маккей вимагає переробок, Мейссоньє відмовляє; пані Маккей погрожує лишити портрет невикупленим, Мейссоньє каже, що судитимуться. Пані Маккей, яку вмовили кілька друзів, платить, приймає портрет і вішає його у своїй вбиральні, ватерклозеті.
Mme Mackay demande des retouches, Meissonnier les refuse; Mme Mackay menace de laisser le portrait pour compte, Meissonnier dit qu’on plaidra. Mme Mackay persuadée par quelques amis paye, accepte le portrait et le place dans son cabinet, W.C.
Газети здіймають галас, і «Вольтер» питає, чи не знаходять там рукописів Ламартіна.
Les journaux font du tapage, et le « Voltaire » demande si l’on y trouve des manuscrits de Lamartine.
Пані Маккей нищить портрет. Кінець.
Mme Mackay détruit le portrait. Fin.
І весь Париж накидається на чужинку.
Et tout Paris tape sur l’étrangère.
А ось моя думка.
Et voici mon avis.
Пані Маккей забракло делікатності, коли вона виявила своє невдоволення такому митцеві, як Мейссоньє, який, зрештою, зробив усе, що міг, якому сімдесят три роки і який створив шедеври.
Mme Mackay a manqué de délicatesse en montrant son mécontentement à un artiste tel que Meissonnier qui avait en somme fait tout ce qu’il pouvait, qui a soixante-treize ans et qui a produit des chefs d’œuvres.
Але! Панові Мейссоньє цілковито забракло гідності й шляхетності, коли він примусив цю невігласку й цю міщанку (погоджуюся з вами) однаково заплатити. Він повівся, як торговець, що спонукало пані Маккей учинити те, що вона вчинила, і кричати про вандалізм нема підстав.
Mais ! M. Meissonnier a absolument manqué de dignité et de noblesse en forçant cette ignorante et cette bourgeoise Qe vous l’accorde) de payer quand même. Il s’est conduit comme un fournisseur, ce qui conduisait Mme Mackay a faire ce qu’elle a fait sans qu’on crie au vandalisme.
Але пані Маккей чужинка. Винною виявиться вона.
Mais Mme Mackay est étrangère. Elle aura tort.
Принцеса Караджорджевич приводить нам Алексіса, що повернувся з Відня, Угорщини тощо. Він пробув поза Парижем девʼять місяців, і я гадаю, що він надзвичайно близький приятель пані Петцольд, у дівоцтві Соутцо, сестри того Соутцо; вона вийшла за Петцольда, такого собі дуже багатого посередника, у захваті від того, що має за дружину принцесу. Я й сама гадаю, що словʼянський і східний Алексіс приймає дружбу принцеси Петцольд з усіма тими вигодами, які Растіньяк мав від баронеси де Нусінген2.
La princesse Karageorgevitch nous amène Alexis retour de Vienne, Hongrie etc. Il est resté neuf mois hors de Paris et je le crois extrêmement ami de Mme Petzold née Soutzo, la sœur du Soutzo; elle a épousé le Petzold, une espèce de commissionnaire très riche et ravi d’avoir pour femme une princesse. Je crois moi-même que le slave et l’oriental Alexis accepte l’amitié de la princesse Petzold avec tous les bénéfices que Rastignac tirait de la baronne de Nucingen.
Стара Караджорджевич у захваті й навіть пишається.
La mère Karageorgevitch est ravie et même fière.
Мені щойно сяйнула геніальна ідея. Єдине, що по-справжньому вибиває з колії мою дурну родину, — це коли вони бачать мене без пристойного вбрання або коли я не їм.
Je viens d’avoir une idée de génie. La seule chose qui bouleverse réellement ma stupide famille c’est de me voir sans vêtements décents ou ne mangeant pas.
Коли я не їм, усі приголомшені.
Lorsque je ne mange pas, c’est de la consternation.
Тож я хочу спробувати цей засіб. Я їстиму лише трохи юшки, «щоб не померти з голоду». І я вже домовилася з Розалі про систему ввезення харчів, бо, як ви самі розумієте, я не маю наміру постити насправді. Ото в них витягнуться обличчя!
Je veux donc essayer de ce moyen. Je ne mangerai qu’un peu de potage, « pour ne pas mourir de faim ». Et j’ai déjà combiné avec Rosalie un système d’importation de vivres, car comme bien vous le pensez je ne veux pas jeûner sérieusement. On fera une tête !!
Я сама собі сміюся з цього.
J’en ris toute seule.
І я скажу їм, що так буде аж доки доти, доки поки нас і далі не відрекомендовуватимуть принцесам Матильдам у художників на кшталт Мункачі тощо, тощо. Та щоб бути відрекомендованим, треба про це попросити, а для нас була б велика честь, якби нас відрекомендували.
Et je leur dirai que ce sera comme ça jusqu’à ce que tant que nous continuerons à ne pas être présentés aux princesses Mathilde chez les peintres Munkascy etc. etc. Mais pour être présenté il faut le demander et on serait très honorés [d’être] présentés.
Примітки
Суперечка довкола портрета Луїзи Маккей, дружини американського срібного магната Джона В. Маккея, написаного Ернестом Мейссоньє (1815–1891), який їй не сподобався. ↩
Ежен де Растіньяк і баронеса де Нусінген — персонажі «Людської комедії» Бальзака; Растіньяка фінансово утримувала заможна Нусінген. ↩