==Gloriae Cupiditas==
Мадам Ґавіні в Парижі; вчора вона завітала до нас, і ми разом прогулялися в Булонському лісі.
Я замовила екіпаж на дев'яту і в супроводі своєї фрейліни панни Ельсніц вирушила відвідати Сен-Філіп, Сен-Тома д'Акен і Нотр-Дам. Піднялася аж на...
Париж прикрашений прапорами, мов 30 червня. Вручення нагород у Палаці промисловості. Це неможливо... О! ця Школа! Мені хочеться плакати, коли я...
Завдяки моїй опозиції Жюліан видав закон про розподіл місць.
Усі ці останні дні Виставки я пропускатиму два пообіддя в ательє на тиждень, аби побачити прекрасні речі. Сьогодні я туди ходила з паном та пані...
Ґотьє завітав до нас.
Ми влаштували наш маленький конкурс на місця. Голова в натуральну величину за одну годину. Всі виконали більш-менш непогано — важко буде судити.
Тупак, ідіот, незграба, дурень. Бідолашний чоловік, бідолашний великий ньюфаундленд, бідолашна чорна перлина.
Дядько Етьєн зустрічає в церкві пані Тарновську — аристократку з Конотопа — і ми забираємо її до нас на обід. Поки вона ще там сидить, з'являється...
Конкурс. Я роблю малюнок, але оскільки натурниця — жінка гладка й білява, вийде негарно.
На Виставці з Ґавіні.
— Ви маєте такий пригнічений вигляд, моя дорога, — сказала де Дайлен, коли я зайшла до неї близько полудня, виходячи з ательє.
Де Дайлен їхала з нами в екіпажі, коли біля крамниці Дусе ми зустріли мадам Ґавіні, яка гукала мене, біжучи за мною.
Була у принцеси Кара-Ґеорґевич, а потім — вже не пам'ятаю ні що, ні в кого.
На Виставці з Ґавіні. Мадам Ґавіні вважає, що в мене чудовий характер — з ним найлегше вжитися; що я бездоганно вихована, що я ні скута, ні надміру...
Маленький Ґавіні (небіж) ходив до депутата Ешассеріо-сина просити квитків — можливо, є надія.
Мабуть, вдамся до маскування під стару жінку, щоб завтра відстояти чергу у Версалі та влаштуватися серед черні. Бо я мушу почути мого ангела того дня...
О восьмій я вже була в місті — шукала реквізит для переодягання; о десятій вже була вбрана елегантною старою дамою, коли принесли квитки від мого...
Принцеса Ерістофф зупинилася у своєї племінниці панни Башкірцевої, і пан Ґамбетта дав їй два квитки до Версаля з обіцянкою особисто завітати до неї.
Учора ми поїхали до Версаля з квитками цього херувимчика Ґамбетти.
Ганебна поразка! Жодної медалі взагалі. Що дасть привід тріумфувати тим ідіоткам, які сильні і не брали участі в конкурсі.
Я розважалася тим, що прибивала до стін шматки тканини, які в мене були: влаштовано у вигляді трофеїв із палітрами.
Сьогодні ми дізналися приголомшливу новину. Мадам Йорк померла. У розквіті сил, ледве тридцяти двох років, така весела, така безтурботна!
Робер-Флері прийшов увечері. Було б нечесно переповідати вам ті підбадьорливі слова, які він сказав мені після тривалого уроку; якщо те, що кажуть...
Сьогодні Робер-Флері був дуже задоволений Брезло і спонукав її зробити щось для Салону, додавши, що її приймуть, — він за це ручається.
Подивившись на мадам де Кассаньяк, я вирішила, що зів'яла; а після статті в «Patriote Niçois» запитала себе, чи я взагалі жінка... Коли я вже...
Робер-Флері був в ательє; після чого я зайшла до Музе, щоб дати їй прочитати статтю і поговорити з її донькою, що мені завжди приємно.
Цю дурість можна пояснити лише отупінням, яке дедалі більше їх огортає.
Сьогодні ввечері після купання я раптом стала такою гарною, що провела двадцять хвилин, дивлячись на себе.
Брезло намалювала щоку настільки природно і правдиво, що я — жінка, художниця, суперниця — відчула бажання поцілувати цю жіночу щоку...
Мене лякає майбутнє Брезло. Я через це роздратована, похмура, сумна. Ну хіба ж це не бридко!
Робер-Флері знову говорив зі мною «з точки зору серйозного мистецького майбутнього, майбутнього талановитого живописця»!
Надіна спала у мене, і Поль теж — він боявся мертвої Жюльєтти!
Мені виповнилося двадцять років — учора чи сьогодні.
Я йду до Ґавіні і там знайомлюся з молодим герцогом де Фелтром — одним із наймолодших у Палаті.
Я підкорила Ґавіні, і Мадам говорить про мене вдома й деінде аж надто захоплено — Філіппіні мені це сказав, та й сама я це відчуваю.
Одне лише ім'я Кассаньяка зачаровує жінок — цих чудових жінок!
Мені сниться, що Валіцький повертається і що мертві Діна й Розалі теж повертаються. Я благаю їх забратися: «Ви мертві, ідіть геть, я боюся!»
Наші дами почали з того, що оголосили мені про недільну вечерю з паном і мадам де Кассаньяк. Тоді я давай кричати, як дитина, повторюючи разів...
Кассаньяк не міг ані прийти, ані привести свою дружину, оскільки поїхав сьогодні або вчора до Жерсу.
Хай пояснить, хто захоче, той захват, який відчуваєш до Риму.
Гравюра із зображенням Енгра і [Блана в рукописі] на терасі Трініта-деї-Монті в Римі, з куполом на обрії, — від неї в мене буквально волосся стало...
Я повела до Палати Надіну і Поля. Повертаємося разом із Ґавіні, бароном Ларреєм, принцом д'Аренберґом і бароном д'Арістом — одним із секундантів...
«Телеграфують із Плезанса, Жер, 5 грудня: Населення Плезанса рушило у вівторок до замку Кулюме, попри шість кілометрів, що відділяють його від міста,...
Сьогодні скасування мандата герцога де Каза. Ми всі їдемо туди з Полем і Ґавіні, який приєднується до нас при виході і з яким ми й їдемо назад.
Мадам Ґавіні і Ґолдсмід, який одружений і просить представити свою дружину. Кажуть, що вона не з цілком вишуканої родини...
Мені снилося, що Робер Мітчелл, обідаючи у Гранд-Отелі поруч зі мною, каже мені: «Панно Марі:»
Я весь день шукала квартири з Надіною, а потім пішла до мадам Ґавіні, яка ввечері повела мене до Опери.
Сестра мадам Ґавіні пише їй, щоб та сказала «твоїй чарівній росіянці, що я її обожнюю за твоїми описами; їй байдуже, але скажи їй».
Я рідко коли бувала сумнішою, ніж ці два дні... Я мало працюю останнім часом, і домашнє життя тут нестерпне.
Ця негідниця — як же вона, мабуть, кліпала повіками, думаючи, що на її честь виголошують цю промову, яку ви щойно прочитали. Такі слова — для цієї...
Я рідко коли бувала такою похмурою і такою розгубленою. Поль поводиться добре — як на мене, навіть надто розважливо.
Брезло вигадала, що я сказала якусь дурницю про Амелі; тоді я виголосила промову — гостру, коротку і надзвичайно ввічливу аж до зухвалості.
Знову терплять пана Жоржа і ховають це від мене. Позавчора він приходив уночі кричати і лякати всіх.
Пан мій батько прибув.
Само собою зрозуміло, що я до нього не піду. Поль спалахнув — бідний хлопець.
Мадам Ґавіні запрошує мене до Комеді-Франсез, але Надіна їде сьогодні ввечері.
Мій батько снідає в нас. Він мені геть набрид, і я сподіваюся, що він відчуває всю мою холодність.
Вчора під час вечері мати знову довела мене до сказу. Вона вдавала, що вірить у можливість примирення.
Мати знову у цього готентота. Поль її попросив, бо позавчора після вистави мама і тітка обіцяли батьку провести ніч у його готелі, але поки він ходив...
Мій тиждень втрачений для ательє; я хотіла скористатися ним, щоб подивитися драму, в якій грає актор, чий акцент, кажуть, нагадує Кассаньяка.
Після цього я поклала голову на диван і чудово собі заснула — аж до сьогоднішнього ранку, до восьмої.
Я відновила свою роботу.
Маневри, до яких вдається батько, щоб забрати Поля, якого я хочу залишити при собі до кінця січня, — їм немає назви.
Пан де Морґан надіслав бонбоньєрку.
Те, чому я заздрю, — це свобода гуляти на самоті, іти і приходити, сидіти на лавках у садах Тюїльрі й особливо Люксембурзькому, зупинятися перед...
Мама, Діна, Поль і пан Башкірцев поїхали сьогодні ввечері до Ніцци. Мама їде наглядати за пакуванням меблів.
Мама, Діна, Поль і пан Башкірцев поїхали сьогодні ввечері до Ніцци. Мама їде наглядати за пакуванням меблів.
Ми залишили нашу квартиру і живемо у двох кімнатах на третьому поверсі, над антресолями, які ми займали до квартири на авеню де л'Альма, тобто на...
В ательє маленький бунт. Я зробила «Кассаньяка», як завжди в таких випадках, і оскільки ці жінки не звикли до промов, вони не знайшли що відповісти.
Я щойно прочитала «Роман про жінку» Дюма-сина. Рідко зустрінеш щось бридкіше й огидніше. Це аморально — і все ж від цього кидає в жах; отже, воно вже...