❦
П'ятниця, 8 листопада 1878
Учора ми поїхали до Версаля з квитками цього херувимчика Ґамбетти.
Hier nous allons donc à Versailles avec les billets de ce chérubin de Gambetta.
— Стільки таланту і стільки енергії! — сказав один до нього. — Це найлестивіша похвала, яку я будь-коли чув, — відповів чоловік панни Жюлі Акар.
— Beaucoup de talent et beaucoup d'énergie ! lui dit-il. — C'est l'hommage le plus flatteur que j'aie jamais reçu, répondit le mari de Mlle Julia Acard.
Бідний мій Кассаньяк! Вона звичайна! Вона зів'яла, — може, ще й ні, але така смаглява, така чорна, що шкіра навколо ніздрів, підборіддя й рота здається зів'ялою...
Mon pauvre Cassagnac ! Elle est ordinaire ! Elle est fanée, peut-être même pas, mais si brune, si noire que sa peau du tour des narines, du menton et de la bouche paraît flétrie...
Є один чоловік, дуже сильний, хоч і порівняно невідомий, — це Клемансо1.
Il y a un homme qui est très fort quoique relativement inconnu, c'est Clémenceau.
Тільки на вокзалі Сен-Лазар ми знайшли старого Руера, який був зі мною чарівний, і якому я розповіла, як бонапартизувала бакалійниць та торговок яблуками в Ніцці.
C'est seulement à la gare Saint-Lazare que nous trouvons le père Rouher qui a été charmant pour moi et auquel j'ai raconté comment j'avais bonapartisé les épicières et les marchandes de pommes de Nice.
Примітки
Жорж Клемансо (1841–1929), на той час щойно обраний депутат-радикал; згодом прем'єр-міністр і «Тигр» Першої світової війни. ↩