Субота, 2 листопада 1878

На Виставці з Ґавіні. Мадам Ґавіні вважає, що в мене чудовий характер — найпростіший у спілкуванні; що я бездоганно вихована, що я ні скута, ні надміру вільна; одне слово, що я буду веселою, доброчесною жінкою.
Увечері я прибралася дуже вишукано, щоб послухати «Веронських закоханих» маркіза д'Іврі в Театрі-Італьєн — у залі Вентадур.
З нами (мною і Ґавіні) була графиня де Балінкур — колишня чарівна жінка, яка розважалася скільки могла. Дочка маршала де Кастелян, у першому шлюбі — за паном де Контад.
Весь мій «вигляд» полягав у тому, що мене мучив страх не дістати квитків на понеділок або вівторок на засідання Кассаньяка.
Оця тварюка Ґавіні — якщо він не дасть мені квитків, я ніколи йому цього не пробачу.
Та й узагалі ви не розумієте щастя — бачити Поля де Кассаньяка на трибуні, що захищає своє обрання!