Понеділок, 30 грудня 1878

Я відновила свою роботу.
Антуан Ґавіні обідав у нас; вони з Полем гульбанять у Латинському кварталі. Цей молодий Антуан щойно став адвокатом і тепер виступатиме в суді задарма, поки не досягне потрібного віку, щоб нарешті виставити свою кандидатуру.
Говорили про подорож на Корсику, яку ми мали зробити два роки тому, щоб купити мені двох маленьких коней; і молодик пропонує мені їх зі свого маєтку.
— Антуан проведе вас, — сказала вона мені якось, — розумієте, треба до цього звикнути, адже так буватиме часто. Антуан мені як син; і якби в мене був син, ви цілком могли б виходити з ним, чи не так?