Понеділок, 30 грудня 1878

Я відновила свою роботу.
Антуан Ґавіні обідав у нас; вони гуляють із Полем у Латинському кварталі. Цей молодий Антуан щойно став адвокатом і тепер виступатиме безоплатно, поки не досягне потрібного віку, щоб нарешті виставити свою кандидатуру.
Говорили про подорож на Корсику, яку ми мали зробити два роки тому, щоб купити мені двох маленьких коней; і молодик пропонує мені їх зі свого маєтку.
— Антуан проводить вас, — сказала вона мені якось, — розумієте, треба до цього звикнути, адже так буватиме часто. Антуан мені як син; і якби в мене був син, ви цілком могли б виходити з ним, чи не так?