Середа, 13 листопада 1878

Робер-Флері прийшов увечері. Було б нечесно переповідати вам ті підбадьорливі слова, які він сказав мені після тривалого уроку; якщо те, що кажуть такі люди, — правда, ви знаєте (в ту годину, коли читатимете це), що про мене думати.
Я від цього вражена і сяю, наче потвора, яка знає, що її кохає найвродливіша з жінок.
Цього вечора він поставився до мене майже як до учениці, яка вже відіграла свої гами і якій дають зіграти справжній твір; він підняв куточок завіси і показав мені ширший обрій...