Субота, 21 грудня 1878

Знову терплять пана Жоржа і ховають це від мене. Позавчора він приходив уночі кричати і лякати всіх.
Надіна вражена і обурена. Мене ж це приголомшило, я розлютилася, дізнавшись від Поля, що це чудовисько там і що моя родина його терпить і приховує від мене. Я розплакалася, молячи Бога дати мені померти.
Я мала йти до театру з мадам Ґавіні — і пішла, а добра жінка прийшла в захват від моєї доброї міни, гарного обличчя й відпочилого вигляду. Блан був там.
Живопис не йде. Думаю, мені знадобиться більше шести місяців, щоб зрівнятися з Брезло.