❦
Четвер, 13 грудня 1883
Цілий день Божидар позує.Jeudi 13 décembre 1883 Toute la journée, Bojidar pose.
Сидить перед рожевою японською ширмою, смокче ціпок і ледь усміхається, повернутий у три чверті. У фраку й білій краватці. Освітлений газом, я ставлю його в темний куток, освітлений газом, а сама працюю при денному світлі, — це дуже зручно, але дуже важко.
Assis devant un paravent japonais rose, suçant sa canne et riant à peine de trois quarts. En habit et cravate blanche. Eclairé au gaz, je le place dans un coin noir éclairé au gaz et moi avec la lumière du jour, c’est très commode mais très difficile.
на полях
Роблю також рисунок, як того вечора, — будь-хто, натурник, аматор, чорт.
dans la marge Je fais aussi un dessin comme l’autre soir, n’importe qui, un modèle, un amateur, le diable.
Усі ці голови в натуральну величину, видно плечі, у Божидара є рука в рукавичці, що тримає ціпок. Це доволі забавно, та й мене тішить писати по голові на день... це розширює манеру...
Toutes ces têtes sont grandeur nature, on voit les épaules, chez Bojidar il y a une main gantée qui tient la canne. C’est assez drôle et puis ça m’amuse de peindre une tête par jour... ça élargi la facture...
Та в мене часто гарячка, причина — груди... Я добре відчуваю, що воно посувається потроху... Цих хвороб не вилікувати... Ось припис, якого треба дотримуватися. Рослинне життя, ніяких клопотів; багато їсти й спати. Та інша гидота. Неможливі речі!
Mais j’ai souvent la fièvre, c’est la poitrine qui en est cause... Je sens bien que ça avance petit à petit... On ne peut pas guérir ces maladies-là... Voici le régime à suivre. Vie végétative, aucune préoccupation; manger et dormir beaucoup. Et d’autres saletés. Des choses impossibles !
Я роблю все, що можу, і цього мало... Аби лиш протривало бодай років з десять... Це ж так мало — десять років.
Je fais tout ce que je peux et ce n’est pas assez... Pourvu que ça dure une dizaine d’années seulement... C’est bien peu dix ans.
Зрештою, ось я й сухотниця... Ах! якби ж це могло бути лише в моїй уяві!
Enfin me voilà poitrinaire... Ah ! Si ça pouvait n’être que dans mon imagination !
Я не настільки дурна, щоб цим красуватися... Я переконана, що я хвора... і мені від цього вкрай прикро.
Je ne suis pas assez bête pour poser avec ça... Je suis convaincue que je suis malade... et j’en suis tout à fait désolée.