Понеділок, 17 грудня 1883

Позує восьмимісячне немовля на колінах у матері. Я зробила два етюди: один — анфас, де воно сміється, другий — де воно спить при грудях. Оскільки воно цілий день в одному з цих станів, це доволі зручно, зручно... до певної межі.
Божидар рисує, а Клер малює. Гадаю, вони трохи покепкували з мене, бо я погано чую... Та це по-людському... І я сама зроблю, мабуть, так само, як вони, особливо не маючи чого сказати й бажаючи блиснути за всяку ціну, — це випадок Божидара.
Кульгавість можна було б якось перетерпіти... О! так, але...
Божидар робитиме в мене на очах рисунок для Салону, та він на це не здатний; я дам йому скопіювати один із моїх рисунків, щоб він міг присягнути, що зробив його сам, або зроблю йому його сама. А Клер робитиме картину — квіти зі старою торговкою. Це знову буду я.
Обоє знають мене досить, щоб бути певними, що таємниця збережеться. І чому ж я буду така добра? Бо... Канробери можуть бути мені корисні для Салону... Наведімо щодо всякого роду протекцій цю чудову фразу пана Ренана: «Світ такий слабкий на розум, що найчистіша річ потребує для успіху співпраці нечистого агента». Що ж до Божидара, він віддячить мені плітками проти мене... Зрештою, я буду добра тому, що це не лише не коштує мені зусиль, а навіть радше приємно... Тож тут немає й заслуги.
Своєрідний обід: нас восьмеро й усі жінки.
А втім, здебільшого в нас жінок більше, ніж чоловіків, коли в родині чотири жінки, а варто прийти ще одній чи двом!
Сьогодні ввечері стара Чумакова з її дурепою Леоні; пані Базілевська та її приятелька, не знаю імені. Пані Базілевська приїхала з Петербурга й їде до Ніцци. Вона кузина княгині Суворової, пані Дубельт тощо. Це товариство трохи... веселе, але пристойне, тлумачте це як хочете.

Примітки

Ернест Ренан (1823–1892): французький філософ та історик, найвідоміший як автор «Життя Ісуса» (Vie de Jésus, 1863). ↩