❦
Субота, 17 листопада 1883
І ось я знову в Парижі, щоб завтра переробити шматок картини.Samedi 17 novembre 1883 Et me revoilà à Paris pour refaire demain, un morceau du tableau.
Уже кілька днів у мене є чудовий орган. Родина вважає, що ця цяцька трохи задорога, але мені цього не каже, і я їм за це вдячна. Може, я й помилилася, купивши це... Можна було б обійтися... Щоправда, він надзвичайно гарний, але... я гратиму на ньому з душею... У двадцять чотири роки й 11/121 це не дивно.
J’ai un magnifique orgue depuis quelques jours. Ma famille trouve que le joujou est un peu cher mais ne me le dit pas et je les en sais gré. J’ai peut-être eu tort d’acheter ça... On pouvait s’en passer... Il est vrai que c’est excessivement beau mais... j’en jouerai avec âme... A vingt-quatre ans et 11/12 ce n’est pas étonnant.
У Жуї, на селі, особливо гостро відчуваєш красу картин Бастьєна. Це великий митець. Парижани не можуть його обожнювати, та якби вони лиш завдали собі клопоту глянути на село — таке велике, таке просте, таке гарне, таке поетичне... Кожна стеблинка трави... Дерева, земля, погляд жінок, що проходять, постави дітей, хода стариганів, барва їхнього одягу гармоніюють із краєвидом... Та щомиті кортить вигукнути: Бастьєн-Лепаж! І які ж жалюгідні ті, хто його копіює, хто пише абияких селян, дроворубок чи збиральниць салату! Ті, хто бачить усе, крім того, чого не видно, що відчувається і що лише він зрозумів, разом із Мілле, — Мілле я додаю на віру й заради інших. Постаті Мілле не варті постатей Бастьєна, чиї краєвиди Бастьєна варті краєвидів Мілле, отже, перевага на боці Бастьєна. Кажуть, що його фони пласкі... Я теж часом так вважаю... але... Іншим разом.
Jouy, la campagne, fait très vivement sentir la beauté des tableaux de Bastien. C’est un grand artiste. Les parisiens ne peuvent l’adorer, mais s’ils se donnaient seulement la peine de regarder la campagne, si grande, si simple, si belle, si poétique... Chaque brin d’herbe... Les arbres, la terre, le regard des femmes qui passent, les attitudes des enfants, la démarche des vieillards, la couleur de leurs vêtements s’harmonisent avec le paysage... Mais on est tenté à chaque instant de s’écrier: Bastien-Lepage ! Et combien lamentables sont ceux qui le copient, qui peignent des paysans quelconques, des bûcheronnes ou des ramasseuses de salade ! Ceux qui voient tout sauf ce qui ne se voit pas; qui se sent et que seul il a compris, avec Millet, j’ajoute Millet de confiance et pour les autres. Les figures de Millet ne valent pas celles de Bastien dont les paysages Bastien valent ceux de Millet, il y a donc supériorité du côté de Bastien. On dit que ses fonds sont plats... C’est aussi mon avis quelquefois... mais... A un autre jour.
Жуї спонукає мене до письменства, я щоразу привожу звідти аркуші... Коли ж я зроблю з них книжку...
Jouy me fait faire de la littérature, j’en rapporte chaque fois des feuillets... Quand donc en ferai-je un livre...
Примітки
Марія народилася 23 листопада 1858 року (за новим стилем; 11 листопада за російським юліанським календарем), тож 17 листопада 1883 року їй було двадцять чотири роки, одинадцять місяців і 25 днів; двадцять пʼять їй виповниться через шість днів. «Vingt-quatre ans et 11/12» — отже, округлена цифра (11 повних місяців), а не точна. ↩