❦
Вівторок, 6 листопада 1883
Еміль Бастьєн1 оце сказав мені, що його брат занедужав від того, що цього року зробив замало. Як і я, виходить!Mardi 6 novembre 1883 Emile Bastien vient de me dire que son frère est malade de n’avoir pas assez fait cette année. Comme moi alors !
Він, мовляв, був у відʼїзді, сила-силенна справ, а післязавтра вони знов вирушають до Дамвіллера2: архітектор на місяць, а Жюль до січня, а в січні він їде до Америки аж до відкриття Салону. Ось такі новини.
Il a dit-il été absent, trente-six choses et après-demain ils repartent pour Damvillers, l’architecte pour un mois et Jules jusqu’en janvier et en janvier il va en Amérique jusqu’à l’ouverture du Salon. Voilà les nouvelles.
Я показую йому хлопчаків і ледве зважуюся записати те, що він мені каже. Це медаль, напевно. Це великий успіх, напевно. Багато художників у високих становищах і в першому ряду не зробили б стільки.
Je lui montre les gamins et ose à peine écrire ce qu’il m’en dit. C’est une médaille, pour sûr. C’est un grand succès, pour sûr. Beaucoup d’artistes dans de grandes situations et au premier rang n’en feraient pas autant.
Нікому й на думку не спаде, що це руки молодої дівчини. Це писав хтось, хто мислить, хто спостерігає, хто любить природу.
On ne se doutera jamais que c’est d’une jeune fille. C’est de quelqu’un qui pense, qui observe, qui aime la nature.
Зрештою, він такого не сподівався. Це схоплено з натури, це правдиво, це спостережено, це розумно.
Enfin il ne s’attendait pas à autant. C’est surpris sur le vif, c’est vrai, c’est observé, c’est intelligent.
Ніщо не ріже око, це справжня картина. Тут немає тієї незавершеності, що торік.
Rien ne choque, c’est un tableau. Ce n’est pas incomplet comme l’année dernière.
Але стережіться! Ви переживете критичну хвилину, опинитеся в небезпечному становищі. Ця картина напевно матиме великий успіх, ви від нього спʼянієте, а це було б прикро.
Mais prenez garde ! Vous allez passer un moment critique, vous allez vous trouver dans une situation dangereuse. Ce tableau aura certainement un grand succès, vous allez vous en griser, ce serait dommage.
На це я сміюся й кажу, що моє честолюбство таке, що мені, аби спʼяніти, потрібні речі просто-таки нечувані.
Là-dessus je me mets à rire en disant que mon ambition est telle qu’il me faudrait pour être grise des choses par trop énormes.
Я сказала йому те, що думаю.
Je lui ai dit ce que je pense.
Жюліан хотів би, щоб було ще краще.
Julian qui voudrait que ce fut encore mieux.
— Я теж, — каже цей чудовий хлопець, — і очевидно, що я не вважаю вас на вершині, бо це було б сумно... Та хай там як, ця картина така, як є, — гарна, і кожен митець, не знаючи вас і нічого про вас не відаючи, скаже, що це гарно.
— Moi aussi, dit cet excellent garçon, et il est évident que je ne vous crois pas à votre apogée, ce serait malheureux... Mais enfin tel qu’il est ce tableau est bien et tout ce qui est artiste, sans vous connaître et sans rien savoir de vous, dira que c’est bien.
Так от, я лишаюся не під враженням цих компліментів. По-перше, тому що хотіла б, аби було краще, а по-друге... тому що не треба й казати чому. Це впадає в очі.
Eh bien ce n’est pas sous l’impression de ces compliments que je reste. D’abord parce que je voudrais que ce fut mieux et ensuite... parce que on n’a pas besoin de dire pourquoi. Ça crève les yeux.
І до речі, пригадую слова Едмонда: «ви дуже добре переносите вдало завданий удар довбнею». Який удар довбнею? Який? Та коротко кажучи — байдужість Жюля Бастьєна-Лепажа... і все, що її спричиняє й з неї випливає.
Et à ce propos je me rappelle des paroles d’Edmond: « vous supportez très bien un coup de massue bien appliqué ». Quel coup de massue ? Quel ? Eh bien en deux mots comme en deux coups, l’indifférence de Jules Bastien-Lepage... et tout ce qui la cause et s’ensuit.
Зрештою, я дуже добре переношу його, цей удар, — спершу трохи приголомшена, а потім лишається якась слабкість, що поступово обернеться на покору, покору зневажливу, як у того, хто став жертвою великої несправедливості й не нарікає, бо усвідомлює свою вартість, — і це почуття майже солодке.
Enfin je le supporte très bien, le coup, un peu étourdie d’abord, il en reste une sorte de faiblesse qui petit à petit ce changera en résignation, résignation dédaigneuse comme quelqu’un qui est victime d’une grande injustice et qui ne se plaint pas parce qu’il a conscience de sa valeur et que c’est un sentiment presque doux.
Хотіла б я краще визначити цей особливий стан. Я почуваюся знесиленою, це наче великий спокій. Гадаю, ті, кому щойно пустили кров3, відчувають щось подібне. Я мирюся з цим... до травня... Якщо... Чому б це мало змінитися в травні? Зрештою, хто його знає?
Je voudrais mieux définir cet état particulier. Je me sens affaiblie, c’est comme un grand calme. Je suppose que ceux qu’on vient de saigner éprouvent quelque chose de semblable. J’en prends mon parti... jusqu’au mois de mai... Si... Pourquoi cela changerait-il au mois de mai ? Enfin que sait-on ?
Це наводить мене на думку про все добре, гарне, визначне, що може бути в мені, і я тихо втішаюся цим.
Cela me fait songer à tout ce que je puis avoir de bon, de bien, de remarquable et je m’en console doucement.
[На полях: я вже пережила майже те саме враження на звістку про шлюб Кассаньяка.. коли я зустрічаю з надзвичайним спокоєм усе, що мало б приголомшити.
[Dans la marge: j’ai déjà éprouvé presque la même impression à l’annonce du mariage de Cassagnac.. quand j’accueilleavec un calme extraordinaire tout ce qui devrait bouleverser.
Через це я за обідом розбалакалася з родиною, розбалакалася, мов природна людина! І дуже спокійно, дуже мило, як того першого дня, коли я підняла волосся з чола. Тепер я знову зачісуюся «по-собачому»4.
Cela m’a fait causer à dîner avec ma famille, causer comme une personne naturelle ! Et d’un air très calme, très gentil, comme le premier jour ou j’ai relevé mes cheveux du front. A présent je me coiffe de nouveau à la chien.
Ця статуя Навсікаї5 буде моїм утіленням, я вкладу в неї всі свої дрібні муки.
Cette statue de la Nausicaa, ce sera mon incarnation, j’y mettrai toutes mes petites misères.
Зрештою, я відчуваю великий спокій, я працюватиму спокійно, мені здається, що всі мої рухи будуть тихі, що я дивитимуся на світ із лагідною поблажливістю.
Enfin je ressens un grand calme, je travaillerai avec calme, il me semble que tous mes mouvements vont être tranquilles, que je regarderai l’univers avec une douce condescendance.
Неможливо сприйняти це трагічно й піти молити Бога, щоб він це владнав, — до такого не доходить.
Impossible de le prendre au tragique et d’aller prier Dieu pour qu’il arrange ça, ça ne va pas jusqu’à là.
Чи не здається вам, що я добре сприймаю всі ці речі? Важливі речі?
Vous ne trouvez pas que je prends bien les choses ? Les choses importantes ?
Сьогодні ввечері я хотіла б побачити Жюліана, щоб був хоч один свідок моєї гідності. Травень? Півроку?
Je voudrais ce soir voir Julian pour qu’il y eut un spectateur de ma dignité. Le mois de mai ? Six mois?
Інша була б... була б казна-чим. А я кажу собі, що треба лиш добре наповнити ці півроку, працювати весь час. Отже, ця подія... Яка подія?
Une autre serait... serait n’importe quoi. Moi je me dis qu’il n’y a qu’à les bien remplir ces six mois, travailler tout le temps. Cet évènement est donc,... Quel évènement ?
Так от, ця відсутність події — це майже благо... Я спокійна, наче я сильна або тому, що сильна.
Eh bien cette absence d’évènement est donc presque un bien... Je suis calme comme si j’étais ou parce que je suis forte.
І терпляча, наче впевнена в майбутньому. Хто знає? Я справді почуваюся наділеною якоюсь гідністю. Я вірю. Я — Сила.
Et patiente comme si j’étais certaine de l’avenir. Qui sait ? Vraiment je me sens investie d’une sorte de dignité. J’ai confiance. Je suis une Force.
То що ж?.. Це ж усе-таки не кохання?
Alors... Quoi ? Ce n’est pourtant pas de l’amour ?
Ні. Та поза цим я не бачу нічого, що мене цікавило б... Саме так і треба, панно, — займіться ж своїм Мистецтвом. Беріть приклад із того самого маленького художника... Так, так.
Non. Mais en dehors je ne vois rien qui m’intéresse... C’est ce qu’il faut Mademoiselle, occupez-vous donc de votre Art. Prenez exemple sur ce même petit peintre... Oui, oui.
Ах! старі мудрагелі! Хоч що кажіть, а це аж сказ бере!
Ah ! vieux raisonneurs ! Vous n’empêcherez pas que ce soit enrageant !
Примітки
Еміль Бастьєн: брат Жюля Бастьєна-Лепажа, архітектор. ↩
Дамвіллер: село в департаменті Мез, місце народження Жюля Бастьєна-Лепажа, куди він регулярно усамітнювався. ↩
Кровопускання ще практикували в 1880-х як медичне лікування. ↩
À la chien: зачіска з пасмом, що спадає на чоло, схожим на собачу шерсть. ↩
Навсікая: царівна з «Одіссеї» Гомера, яка знаходить розбитого штормом Одіссея — задум Марі для її статуї. ↩