❦
Четвер, 8 листопада 1883
Читаю в газеті, що вчора на відкритті промислової виставки на вулиці де Сез було багато люду, наші великі князі. Я мала туди піти й проґавила день.Jeudi 8 novembre 1883 Je lis dans un journal qu’à l’ouverture d’une exposition industrielle rue de Sèze hier, il y avait beaucoup de monde, nos grands-ducs. Je devais y aller et j’ai laissé passer le jour.
А серед названих імен читаю: Бастьєн-Лепаж. Від цього я страшенно знервована, ледь не плачу.
Et au milieu de noms cités je lis: Bastien-Lepage. Ceci me plonge dans un énervement très grand, je pleure presque.
Ні, годі боротися, не щастить мені, цим усе сказано. І від цього мене тягне співати, акомпануючи собі на арфі. Якби я була цілком щаслива, то, може, й не могла б працювати. Кажуть, що всі великі митці наїлися лиха; моє лихо — це всі ці злигодні, що завжди вертають мене до підніжжя Мистецтва, єдиного, задля чого я живу.
Non, ne luttons plus, je n’ai pas de chance, cela dit tout. Et cela me fait chanter en m’accompagnant de la harpe. Si j’avais été complètement heureuse je ne pourrais peut-être pas travailler. On dit que les grands artistes ont tous mangé de la vache enragée, ma vache enragée à moi, ce sont toutes ces misères qui me ramènent toujours aux pieds de l’Art, ma seule raison pour vivre.
О! стати славетною!
Oh ! devenir célèbre !
Коли я бачу себе славетною в уяві, це наче спалах блискавки, наче доторк до електричної батареї: я схоплююся й починаю ходити по кімнаті.
Lorsque je me vois célèbre en imagination c’est comme un éclair, comme le contact d’une pile électrique, je me lève en sursaut et me mets à marcher par la chambre.
Скажуть, що якби мене видали заміж у сімнадцять, я була б як усі. Тяжка помилка: щоб мене можна було видати заміж, як усіх, я мусила б бути іншою. Якби Лардерель1 захотів, чи вийшла б я за нього? Гадаю, що так, але це не тривало б довго: я покинула б цю істоту, пʼяницю й картяра, — і що б зі мною сталося? Я працювала б.
On dira que si l’on m’avait mariée à dix-sept ans je serais comme tout le monde. Grave erreur : Pour qu’on ait pu me marier comme tout le monde il aurait fallu que je fusse une autre. Si Larderel avait voulu l’aurais-je épousé ? Je crois que oui, mais ça n’aurait pas duré, j’aurais quitté cet être ivrogne et joueur et que serais-je devenue ? J’aurais travaillé.
Це єдиний, за кого я подумки погоджувалася вийти, бо гадала, що він має триста тисяч франків, і він був родич короля, і він мені подобався. Якби була лише ця остання обставина, я й не думала б про шлюб.
C’est le seul que je consentais à épouser, en moi-même, car lui croyais trois cent mille francs et il était parent du roi, et il me plaisait. S’il n’y avait eu que cette dernière considération je n’aurais pas pensé au mariage.
Гадаєте, я коли-небудь кохала? Не думаю. Ці минущі захоплення скидаються на кохання, але це, мабуть, не воно.
Croyez-vous que j’aie jamais aimé ? Je ne crois pas. Ces toquades passagères ont l’apparence de l’amour mais ce ne doit pas être ça.
Отож Бастьєн-Лепаж... Я вам це пояснила, це наче на підступі до великого міста... При вигляді музею... Як же все це не було б моїм?
Ainsi Bastien-Lepage... Je vous ai expliqué ça, c’est comme à l’approche d’une grande ville... A la vue d’un musée... Comment tout cela ne serait pas à moi ?
І ці враження збурюють у мені всілякі хвилювання, як-от сьогодні вранці...
Et ces impressions me donnent des émotions de toute espèce, comme ce matin par exemple...
Саме велич зворушує мене до глибини...
Ce sont les grandeurs qui me remuent profondément...
Так от, я, може, напередодні того, щоб «бути серед них».
Eh bien je suis peut-être à la veille « d’en être ».
Якщо я стану славетною, юна, елегантна й гарненька, — чи не буду і я серед них?
Si je deviens célèbre, jeune élégante et jolie n’en ferai-je pas partie ?
Я достатньо належу до товариства, щоб великий талант дав мені незрівнянне місце. Ах! Якби... це могло статися.
Je suis suffisamment du monde pour qu’un grand talent me donne une place sans pareille. Ah ! Si... ça se pouvait.
А поки що піду до Жюліана... Навіщо? Сама не знаю.
En attendant je vais aller voir Julian... Pourquoi faire ? Je n’en sais rien.
Це мене навіть не розважило. Та й він уперто повторює, що той, хто розуміє Бастьєна так, як я його розумію, має робити більше... Я теж тієї думки, що хлопчаки потребують ще кількох днів роботи. Що ж, домовилися. А архітектор, зрештою, був оптимістом.
Ça ne m’a pas même amusée. Et puis il persiste à dire que quelqu’un qui comprend Bastien comme je le comprends doit faire plus... Moi je suis d’avis aussi que les gamins ont besoin de quelques jours de travail encore. Eh bien c’est entendu. L’architecte a été optimiste, du reste.
Я й далі відчуваю цю велику слабкість... Мов послаблені струни інструмента, — чому?
Je continue à ressentir cette grande faiblesse... Comme les cordes détendues d’un instrument, pourquoi ?
Жюліан каже, що я схожа на осінній краєвид, на занедбану алею, повну туманів і зимової безнадії... «Саме те, що я щойно зробила, любий пане».
Julian dit que j’ai l’air d’un paysage d’automne, une allée abandonnée remplie de brumes et de désolations d’hiver... « Juste ce que je viens de faire cher Monsieur ».
Старий Жюліан часом каже влучно.
Il dit parfois juste le père Julian.
— Чи показуєте ви свою картину великій людині?
— Montrez-vous votre tableau au grand homme ?
— Краще б я стрибнула з пʼятого поверху.
— J’aimerais mieux sauter d’un cinquième.
— Так от, це доказ того, що ви відчуваєте: цього замало, і ви здатні піти далі.
— Eh bien c’est la preuve que vous sentez que c’est insuffisant et que vous pouvez aller au delà.
Дуже влучно.
Très juste.
Він знає, що той їде до Америки, і каже, що для мене це порожнеча, — теж влучно.
Il sait que l’autre s’en va en Amérique et il dit que c’est le vide pour moi, aussi juste.
Бо ж, зрештою, це не було завершено, але це було щось, а тепер немає вже нічого.
Car enfin ce n’était pas complet mais c’était quelque chose et il n’y a plus rien.
Завжди влучно.
Toujours juste.
А потім?.. Що далі?
Et puis... Après ?
Зрештою, що я зробила і чому невдоволена?
Enfin qu’ai-je fait et pourquoi suis-je mécontente ?
Слід було б звести це в одну чітку фразу.
Il faudrait le résumer en une phrase bien nette.
Так от: я невдоволена тим, що не зуміла видерти Жюля Бастьєна-Лепажа в тієї дами.
Eh bien: je suis mécontente de n’avoir pas su arracher Jules Bastien-Lepage à cette dame.
І до речі, ви гадаєте, що я серджуся на стару Маккей? Чи ревную? Анітрохи; я читаю в романах, що страждають, кажучи собі: «вони разом». Це почуття мені незнайоме. Я лише лютую, що не видалася йому досить сліпучою, щоб усе покинути.
Et à ce propos, vous croyez que je lui en veux à la mère Mackay ? Ou jalouse ? Pas le moins du monde; je lis dans les romans que l’on souffre en se disant: « ils sont ensemble ». Ce sentiment m’est inconnu. Je suis seulement enragée qu’il ne m’ait pas trouvée assez épatante pour tout lâcher.
Чи це кохання?
Est-ce de l’amour ?
Не думаю. Може, це моя манера кохати? Теж ні: моя буде така, як в інших... тільки краща.
Je ne pense pas ? C’est peut-être ma manière d’aimer ? Non plus, la mienne sera celle des autres... en mieux.
То що ж тоді є?
Qu’est-ce qu’il y a alors.
Велика порожнеча, нудьга.
Un grand vide, de l’ennui.
Чому?! Треба шукати, що змінило б цей атмосферний стан.
Pourquoi ?! Il faut chercher ce qui changerait cette situation atmosphérique.
Я не бачу нікого, крім цього маленького художника. Це не було б усім, але це було б щось...
Je ne vois que ce petit artiste. Ce ne serait pas un tout, mais ce serait quelque chose...
Мої почуття не цілісні й не заслуговують на Божу прихильність.
Mes sentiments ne sont pas entiers et ne méritent pas la bienveillance Divine.
Мені сьогодні аж плакати хотілося.
J’aurais bien pleuré aujourd’hui.
Я не бачу нікого, крім цього маленького маляра! Я й сама направду не знаю, що думаю!
Je ne vois que ce petit peintre ! Je ne sais vraiment pas même ce que je pense !
Та від справді гарної картини я б нетямилася з радості, якби могла її написати!
Mais un vrai bon tableau me jetterait dans une joie folle, si je pouvais le faire !
Примітки
Алессандро (Олександр) де Лардерель — флорентійський граф, у якого Марі була закохана 1877 року в Неаполі та Флоренції. ↩
«Маленький Канробер» — школяр, що проводить у родини свій четвер, вільний від уроків день. ↩
Музей Ґревен: паризький музей воскових фігур, відкритий 1882 року. ↩