Я маю янгольське терпіння, але, так довго стримуючи лють, десь о четвертій пополудні впадаю в нестерпний відчай. Це гірше за все, і, рішуче, кохання — ніщо проти мистецтва, принаймні так я думаю тепер; сподіваймося, що колись буде цілком навпаки.
Je suis d’une patience angélique, mais à force de contenir ma rage vers quatre heures du soir je tombe dans un désespoir atroce. C’est pire que tout et décidément l’amour n’est rien à côté de l’art, c’est du moins ce que je pense à présent, espérons qu’un jour ce sera tout le contraire.