==Прощаються їй численні гріхи, бо вона багато полюбила== (Лука) ==Солодші сльози тих, хто молиться, ніж радощі театрів== (Августин)
Ах! але ж я мало не забула розповісти про сьогоднішній ранок. Меліссано прийшов позувати, щоб я написала його фарбами. Це було чудово, за півтори...
У дорогу я вдягнена в каштанову сукню, стягнуту в талії єгипетським галуном, чорні черевички й рукавички та чоловічий капелюх із чорного фетру. Збоку...
Застаємо візитівку Маркуара. І все.
Діна трохи нездужає й не виходить із кімнати, отож мені дісталося гарне місце, і я можу краще втішатися прогулянкою. Я могла б завжди сидіти на цьому...
Я все перерила, надто візитівки, запрошення від усіх цих флорентійських дам, а головне — портрети! Портрети Лардереля. Два в костюмах і один...
У понеділок Маркуар запрошує на сніданок Мірафіоре, вони побачать у нього мою фотографію, яку я вчора йому пообіцяла, «щоб доповнити ті гарні речі,...
Ах! Господи, прости мені мої скарги. Я знаю, що це гріх, але прости мені й визволи мене.
Я бачила їх усіх на Каскіне, окрім старої графині. І ще я бачила Намару, того чоловіка із собакою, з Ніцци. Я весь час боюся, щоб ці ніццянці не...
Минуле — лише спогад, а отже, різновид теперішнього. Майбутнього не існує. Не будемо чіплятися до слів, кажучи, що мить, коли я говорю, вже далеко...
Сьогодні перегони, але я не в настрої, болить голова, я в розпачі! Знову находить на мене, як у Ніцці. Я щойно перечитала про своє життя в Неаполі —...
«Пташка відлітає Туди, туди, Пташка відлітає І не вертає.»
Перегони коней у Флоренції 10 травня 1877 р., о 3½ пополудні I. — Заїзд «Елена» Приз 1000 лір від княгині Олени Демідової для дворічних коней,...
Але я по-дурному прив'язана до його родини, до його міста... тільки я здатна на такі дурниці, дурниці... бо я його не кохаю й не хочу нічим заради...
Смішно казати, але в мене стискається серце, коли я дивлюся у вікно. Такий сум покидати Флоренцію...
У неї таке лагідне, таке чудове обличчя!
Ось лист, який я пишу Маркуарові:
Барнолу я бачила лише для того, щоб вислухати його прощання, він прийшов зі звичним вантажем пліток, безневинних чи й ні, новин, словом, усіх тих...
Думка, що мій щоденник буде нецікавий, що неможливо зробити його цікавим, приберігаючи несподіванки, мене мучить. Якби я писала лише вряди-годи, то,...
А ось Одіффре незадоволений. Ми зустріли його з Лоренті, він виходив, коли ми заходили. Ми обмінялися кількома словами. Він не міг, звісно, завернути...
Я довго сиділа в саду й грала на мандоліні, ніч така гарна... я така нещасна... Я дражлива до люті, а мене доводять до краю! Тільки подумайте,...
Бідолаха, з ним я почуваюся королевою, й сама не знаю чому.
У нашому такому одноманітному житті все має вагу: сьогодні ввечері побилися собаки, бідолашного маленького Пінчо, званого Пінчиком, покусали й...
— Я отримав листа від Лардереля. Він у Відні.
Тишкевич попрощався, а до нас прийшов Ґалула і, заговоривши про Ліворно, назвав Лардерелів; звісно, я спитала, чи знає він *його*, і найславетніший з...
— Бо боюся луснути, — відповіла вона.
Пані Анічкова з дітьми щойно поїхала, я сама і щаслива...
Ми розважалися, мов навіжені, на «Skating», де я нарешті покаталася без жодної допомоги. Я гніваюся на себе за ці сміховинні страхи й ніколи не...
Потім прийшов мій старий учитель Брюне, з яким ми розворушимо наші здібності *до науки* й візьмемося за славетний каталог, а це річ серйозна.
Тож, виходячи, оскільки всі були там, славнозвісна пані Корсакова, яка теж приїхала доживати віку в Ніцці, її син зважився нас привітати — він, що...
Я повернулася страшенно втомлена, із сорока франками і ще двадцятьма, які мені винен Лоренті, — він теж там був. Тишкевич, який ще не поїхав, знову...
Поки Лоренті був у нас, принесли листа від графа Ф. Караччоло. Добрий хлопець! Посланіє надзвичайно квітчасте, але по суті щире, і з такою...
Добродію, в ім'я мистецтва шліть хутчіш замовлений портрет. Я хочу скінчити цю картину до нашого від'їзду, сам князь мені її замовив.
Після гучних вигуків і вибухів сміху, до яких я долучилася лише про людське око і тому, що такий лист від серйозного чоловіка мені лестив, я пішла...
І я любила б її більше, ніж *свою* власну доньку, не знаю чому, тому що мені було б приємно, щоб говорили... сама не знаю що, що я люблю її з......
Антонеллі, здавалося, головував у цій жахливій битві. Тут, безперечно, криється якась чарівна обмова.
— Це не подарунки, мадемуазель Марі, це любов нас усіх!
Я втекла до себе, де легковажне чтиво потроху мене заспокоїло. На щастя, нікого чужого не було, Немеков, який зовсім не схожий на того, хто прагне...
Попри спеку, я малювала і, коли прийшла Коліньйон, убралася — капелюшок доволі в стилі Директорії, жакет і сорочка з жабо й відкритим коміром, із...
Поки йдуть перевіряти ці страхіття, нещасний бевзь хапається за живіт і кричить, що в нього шестеро дітей, з яких четверо померли, і дружина, і що в...
Цей довготелесий незграба Еміль *sevinze*, він сміється, коли я з ним не вітаюся; скільки заманеться, синку, ви від цього не менш сердиті.
Трифон не сплатив за свято й розповів, що я не дала йому грошей. Оскільки це виставляло мене в доволі дивному світлі перед людом вулиці де Франс, я...
Приходить Брюне, потім я малюю, потім лягаю, потім виходжу з усіма, але це нудно. Зустрічаємо Ґалулу, а далі Сороку, але той пройшов повз, його...
Після довгого й приємного морського купання ми всі повечеряли разом, Біховець і Анічкові. Потім сіли грати в карти, а оскільки це мене дратувало, я...