❦
Неділя, 3 червня 1877
Мене будять пані Рондель і Сір, бакалійниця й рантьє з будинку навпроти. Виряджені так, що аж очі ріже, вони приносять мені два букети до свята, яке я влаштовую сьогодні ввечері.Dimanche 3 juin 1877 Je suis réveillée par Mmes Rondel et Sirs, l’épicière et la rentière d’en face. Parées à me crever les yeux, elles m’apportent deux bouquets pour la fête que je donne ce soir.
— Це не подарунки, мадемуазель Марі, це любов нас усіх!
— Ce ne sont pas des cadeaux, Mademoiselle Marie, c’est l’amour de nous tous !
Я саджаю їх, а сама лишаюся в ліжку, запевняючи їх, що ці докази симпатії тішать мене в тисячу разів більше, ніж найкращі подарунки на світі. Трохи згодом приходить мадемуазель Рейно, тобто Франсуаза-праля, яка приносить мені букет. Мати цієї молодої особи — поважна дама, що рятує нас від голодної смерті за кожної кухонної революції, а батько — чудовий швець, який не раз підклеював мені підошви капців.
Je les fais asseoir et reste couchée moi-même en les assurant que ces preuves de sympathie me plaisent mille fois plus ques les plus beaux cadeaux du monde. Un peu plus tard c’est Mademoiselle Raynaud, c’est-à-dire Françoise la blanchisseuse, qui m’apporte un bouquet. Cette jeune personne a pour mère une respectable dame qui nous empêche de mourir de faim à chaque révolution de cuisine et pour père un magnifique cordonnier qui m’a plusieurs fois recollé les semelles de mes mules.
Нарешті прийшла й сама пані Рейно зі своєю заміжньою донькою, яка чекає дитину, чиєю хрещеною матірʼю я буду і якій дам імʼя Олександр або Александріна.
Enfin arriva Madame Raynaud elle-même avec sa fille mariée qui va avoir un enfant dont je serai marraine et auquel je donnerai nom Alexandre ou Alexandrine.
Тоді я відкрила свою білу скриньку й узяла навмання якийсь зошит; натрапивши на № 52, я відчула огиду до себе й лють на причину цієї огиди — не лють, а він викликає в мене неабияку зневагу, і я ненавиджу себе [Один рядок закреслено] за свою тодішню слабкість. Кажуть, часто буває, що маєш слабкість до когось, кого не кохаєш, а потім ненавидиш того, до кого мала прихильність, спричинену майже завжди обставинами, примхою, неробством. І тоді лютуєш на себе за те, що по-дурному змарнувалася, як я лютую щоразу, коли мені випадає робити механічну роботу...
Alors j’ouvris ma boîte blanche et je pris un livre au hasard, étant tombée sur le n° 52, je suis devenue dégoûtée de moi et furieuse contre la cause de ce dégoût, non pas furieuse mais il m’inspire un mépris passable et je me hais [une ligne cancellée] pour ma faiblesse d’alors. On dit qu’il arrive souvent d’avoir une faiblesse pour quelqu’un qu’on n’aime pas, et de détester ensuite ce quelqu’un vers lequel on a eu un penchant causé presque toujours par les circonstances, par caprice, par oisiveté. Et alors on est furieux contre soi de s’être employé bêtement, comme je suis furieuse chaque fois qu’il m’arrive de faire du travail mécanique...
на полях Найбільше лютуєш тому, що навіть прихильності не було, а була просто дурниця, спричинена чужим коханням. А відомо ж, що немає у світі нічого звабливішого за кохання, яке ти викликаєш. Словом, я зробилася геть нещасна, і потрібна була дуже приємна несподіванка, щоб мене розвеселити. Це був великий букет квітів і вишень, що його підніс мені чудовий добродій у чорному сюртуку, чорному капелюсі, білих штанах і білій краватці з такими словами, мовленими врочистим і любʼязним тоном.
dans la marge On est surtout furieux parce qu’on n’a même pas eu de penchant, mais simplement une bêtise causée par l’amour de l’autre. Or on sait qu’il n’y a rien de plus entraînant au monde que l’amour qu’on inspire. Bref, j’en devins toute misérable et il fallut une surprise bien agréable pour me dérider. Ce fut un grand bouquet de fleurs et de cerises qui m’est offert par un magnifique monsieur en surtout noir, chapeau noir, pantalon et cravate blanche avec ces mots dits d’un ton solennel et aimable.
— Мадемуазель Марі, я прийшов піднести вам ці квіти від імені всього кварталу й побажати вам гарного свята.
— Mademoiselle Marie, je viens vous offrir ces fleurs au nom de tout le quartier et vous souhaiter une bonne fête.
— Добродію, — відповіла я, — я дуже дякую вам, а також усім, кому спала ця добра думка. Я буду рада, якщо сьогоднішній вечір удасться так, як я бажаю.
— Monsieur, répondis-je, je vous remercie beaucoup ainsi que tous ceux qui ont eu cette bonne pensée. Je suis charmée si ce soir réussit comme je le désire.
— Мадемуазель Марі, ми... з великою вдячністю, — провадив гарний добродій, штурхнувши ліктем когось у блузі й геть замурзаного, хто ховався в тіні завіси, — це був слюсар, який прошмигнув туди, щоб роздивитися все зблизька.
— Mademoiselle Marie nous sommes... avec beaucoup de remerciements, reprit le beau monsieur en donnant un coup de coude à quelqu’un en blouse et tout crasseux qui se cachait dans l’ombre du rideau, c’était le serrurier qui s’était faufilé là, pour voir l’affaire de près.
І з безліччю поклонів чоловік пішов, я веліла поставити чотири чи пʼять букетів на столику в червоному передпокої, бо запах мене задушив би.
Et avec force révérences, l’homme se retira, je fis placer les quatre ou cinq bouquets sur un guéridon dans l’antichambre rouge, l’odeur me suffoquerait.
Ну ось що виграєш, коли не бундючишся. Мене знають, мене звуть мадемуазель Марі, і мене люблять.
Eh bien voilà ce qu’on gagne à n’être pas fière. On me connaît, on m’appelle Mademoiselle Marie et on m’aime.
Сьогодні ввечері я влаштовую великий «Соловей»1 на вулиці з ліхтарем, розписаним під Катерину Сеґурану2, під Республіку, з девізами, свічками тощо, а для обраних — танці в каретні. Великий розпорядник церемонії — Трифон. Щоб розповісти про цю тварюку, знадобився б цілий том. Неможливо бути більшим шахраєм, більшим нахабою, більшим брехуном, більшим Тартюфом...
Ce soir je donne un grand Rossignol dans la rue avec une lanterne peinte en Catherine Segurana, en République, avec devises, bougies etc. et pour les élus, une danse dans la remise. C’est Triphon qui est le grand maître de la cérémonie. Il faudrait un volume pour raconter cet animal. Il n’est pas possible d’être plus tricheur, plus impudent, plus blagueur, plus Tartuffe...
За три дні його тричі проганяли, і тричі дідусь йому прощав. Трифон плакав. Пан його обіймав. З верху сходів, що ведуть із каретні на поверхи прислуги, я пішла подивитися на танці. Варто було бачити ту баталію: велика брама витримувала справжню облогу з боку люду з вулиці де Франс, але Трифон пускав до цієї жаданої комірчини лише осіб із картками... Там теж...
Depuis trois jours il s’est fait chasser trois fois et trois fois grand-papa l’a pardonné. Triphon a pleuré. Monsieur l’a embrassé. Du haut de l’escalier qui mène de la remise aux étages des domestiques, je suis allée voir la danse. Il fallait voir la bataille, la grande porte soutenait un vrai siège de la part des gens de la rue de France mais Triphon ne laissait pénétrer dans ce réduit envié que les personnes munies de cartes... Là aussi...
Анна, пʼятдесятирічна шельма, худа й хирлява, тримала засув, і один необачний, що поткнувся між стулки, які почали піддаватися, дістав такого розкішного ляпаса, що це мало успіх.
Anne, une drôlesse de cinquante ans, mince et chétive tenait la barre, un imprudent qui s’était avancé entre les battants qui commençaient à céder, reçut un soufflet si magnifique que ce fut un succès.
Я повернулася до їдальні, де був Біховець, ми всі пішли набережною, без капелюшків, улітку в Ніцці це завжди чарівно.
Je suis retournée à la salle à manger où était Bihovetz, nous nous sommes en allés tous par la Promenade, sans chapeau, c’est toujours charmant en été à Nice.
Знаєте, як пані Кондарева пояснює свою фінансову руїну, руїну таку, що я обурена всіма її кредиторами, які беруть дім в облогу: вона винна всюди, усім слугам, усім, і це плутають із нами, тож на нас лягає ганьба ні за що — тепер, коли в нас більше немає боргів. Так-от, пані розповідає, що ми забрали всі її гроші, гроші її доньки, і що вона мусить ховати свої дрібні виграші в Монако, щоб у неї їх не забрали.
Savez-vous comment Mme Kondareff explique son délabrement de finances, délabrement tel que je suis révoltée de tous ses créanciers qui assiègent la maison, elle doit partout, à tous les domestiques, à tout le monde, et cela se confond avec nous de sorte que nous sommes abîmés pour rien, maintenant que nous n’avons plus de dettes. Eh bien madame raconte que nous lui avons pris tout son argent, celui de sa fille, et qu’elle doit cacher ses petits gains de Monaco pour qu’on ne les lui prenne pas.
Розалі не дає мені писати: розповідає, що кухар Жозеф Ароццо, який завтра стане до служби, — це той самий, що з досади одружився зі своєю кузиною. Він був закоханий у покоївку, яка теж його кохала, але одного дня вона так нестямно закохалася в пана Одіффре, що кричить про це на всі заставки, і Жозеф, лютий і ревнивий, бере шлюб зі своєю кузиною. Через два тижні Жозеф із молодою дружиною й Розалі із закоханою в Еміля зустрілися на набережній Сен-Жан-Батист.
Rosalie m’empêche d’écrire en me racontant que le cuisinier Joseph Arozzo qui va entrer demain est celui même qui a épousé sa cousine par dépit. Il était amoureux d’une femme de chambre qui l’aimait aussi, mais voilà qu’un beau jour elle prend pour M. Audiffret une telle folie qu’elle la crie sur les toits et Joseph furieux et jaloux épouse sa cousine. Deux semaines plus tard Joseph avec sa jeune femme et Rosalie avec l’amoureuse d’Emile se rencontrèrent sur le quai Saint-Jean-Baptiste.
— Ах! мадемуазель, яка сцена! Вони нічого не сказали, але я добре бачила, що воно таке.
— Ah ! Mademoiselle quelle scène ! Ils n’ont rien dit, mais j’ai bien vu ce que c’était.
Справді, ось із чого можна зробити чарівну повість. Мені вуха пухнуть від усіх цих драм людської, якби я мала час, я переповіла б їх повістями, так, якби вміла добре писати. Можливо, колись, згодом, коли матиму час.
En effet voilà de quoi faire une charmante histoire. J’ai les oreilles rompues de tous ces drames d’office, si j’avais le temps je les raconterais en histoires, oui, si je savais bien écrire. Un jour peut-être, plus tard quand j’aurai le temps.
Я ніколи не читала книжки про прислугу, я чудово впоралася б і сама, маючи такий словник, як Розалі.
Je n’ai jamais lu de livre des domestiques, je serais à même parfaitement avec un dictionnaire comme Rosalie.
Примітки
В оригіналі: Rossignol («соловей»). ↩
Катерина Сеґурана — легендарна героїня Ніцци, уславлена за свою зухвалу роль у відбитті османсько-французької облоги 1543 року. ↩