❦
Неділя, 6 травня 1877
На щастя, перегони відклали, я встигну отримати сукні... а втім, навіщо? Чи то порядні люди Флоренції не схильні до вияву почуттів, чи то я бридка й непримітна, але досі я ні в кому не збудила кохання з першого погляду. Це все та клята «Перґола», що зачинена... а я так багато віддала б, аби досягти бодай якогось успіху в очах Лардереля. Це доволі природне бажання, гадаю.Dimanche 6 mai 1877 Heureusement les courses sont remises, j’aurai le temps de recevoir mes robes... d’ailleurs pourquoi ? Soit que les gens comme il faut de Florence ne soient pas démonstratifs, soit que je sois laide et insignifiante mais jusqu’à présent je n’ai produit l’effet d’un coup de foudre à personne. C’est cette maudite Pergola qui est fermée... et j’aurais tant donné pour avoir un succès quelconque aux yeux de Larderel. C’est un désir assez naturel, je crois.
Я бачила їх усіх на Каскіне, окрім старої графині. І ще я бачила Намару, того чоловіка із собакою, з Ніцци. Я весь час боюся, щоб ці ніццянці не наплели купу дурниць... Я в кепському гуморі... у мене немає жодного капелюшка, який би мені подобався...
Je les ai tous vus aux Caschines, la vieille comtesse excepté. Et j’ai encore vu Namara, l’homme au chien, de Nice. Je crains toujours que ces gens de Nice ne racontent un tas de bêtises... Je suis de mauvaise humeur... je n’ai pas un chapeau qui me plaise...
Як завжди, ми вийшли з карети й пішли пішки, я та Діна; мама крок за кроком їхала позаду в кареті. У Флоренції так заведено, інакше я б не наважилася. Не знаю, хто були ті троє панів... але вони ввесь час ішли за нами, простуючи попереду, а це й є найпристойніша манера. Один із трьох — щось на кшталт Меліссано.
Comme d’habitude nous sommes descendues de voiture et avons marché, moi et Dina; maman suivait pas à pas en voiture. A Florence cela se fait ainsi, sans cela je ne me serais pas risquée. Je ne sais qui étaient les trois messieurs... mais ils nous ont suivies tout le temps, tout en marchant devant, ce qui est la plus convenable manière. Un des trois est une espèce de Melissano.
Діна загубила свій браслет, і ми повернулися його шукати, ну, і ці троє теж шукали або вдавали, що шукають, простуючи попереду й лише вряди-годи озираючись, а втім, їхня карета була там, і коли ми сіли у свою, вони невдовзі нас наздогнали, бо ці тварюки зачекали пʼять хвилин, щоб зберегти пристойність. Вони мали б усі зробити це з першого ж дня... якщо я та, ким звикла себе вважати. Зрештою, ці бодай побачили, де ми мешкаємо. Я не маю нічого проти такого стриманого й пристойного почту, я ненавиджу лише вульгарних переслідувачів.
Dina a perdu son bracelet et nous sommes retournées le chercher, eh bien ces trois cherchaient aussi ou faisaient semblant tout en marchant devant et ne se retournant que de temps en temps, d’ailleurs leur voiture était là et lorsque nous prîmes la nôtre ils nous eurent bientôt rejointes, car ces animaux ont attendu cinq minutes pour sauver les apparences. Ils auraient dû le faire tous dès le premier jour... si je suis ce que j’ai l’habitude de me croire. Enfin ceux-là ont vu où nous demeurons. Je ne déteste une suite aussi discrète et comme il faut, ce sont les suiveurs vulgaires que je hais.
Ах! яке ж тужливе це «ах»; це тому, що я геть скисла, я ні в що вже не вірю, навіть у саму себе... а оце останнє надто гнітюче... мій щоденник — суцільний смуток, з нього не буде жодної користі, його навіть ніхто не читатиме. Я перегортала кілька старих зошитів... Я нічого не знаю... Послухайте, ні! Я тільки принижую себе, безперестанку вживаючи це слово! Це безглуздо.
Ah ! que cet ah ! est plaintif; c’est que je suis dégommée, je n’ai plus confiance en rien, pas même en moi-même... et ce dernier surtout qui est désolant... mon journal est une tristesse et ne sera bon à rien, on ne le lira même pas. J’ai feuilleté quelques anciens cahiers... Je ne sais rien... Ecoutez non ! Je ne fais que m’humilier en employant constamment ce mot ! C’est sot.
Що я роблю у Флоренції? Питаю вас! Ах! я сама собі огидна.
Qu’est-ce que je fais à Florence ? Je vous le demande ! Ah ! je me dégoûte.
Мені нема діла до Лардереля; я навіть не маю жодного бажання знову його бачити, тож не заради нього я залишаюся. А щодо інших... це марна справа, знайомства по-іспанському1 не заводять, а ми замкнені дужче, ніж у вʼязниці.
Je n’ai que faire avec Larderel; je n’ai même aucune envie de le revoir, ainsi ce n’est pas pour lui que je reste. Pour les autres... c’est peine perdue, on ne fait pas de connaissance à l’Espagnole, et nous sommes plus enfermées qu’en prison.
Тож щойно я отримаю сукні, що їх мені вислали з Парижа, ми поїдемо, побувавши на цих злощасних перегонах. Я хотіла замовити свій портрет у Ґордіджані; зробімо це... побачимо.
Aussi à peine recevrai-je les robes qu’on m’a expédiées de Paris que nous partirons ayant assisté à ces malheureuses courses. Je voulais faire faire mon portrait par Gordigiani; faisons-le... on verra.
Чи знаєте ви, навіщо я сюди приїхала? Чи знаєте, що то за надзвичайна річ, про яку я хотіла розповісти лише тоді, коли візьмуся до діла? Ось що це. Я хотіла викрасти доньку Лардереля. І якби я була в тому ж настрої, що тоді, я б її викрала, це було б дуже оригінально. Але тепер мені вже не хочеться, і... дитина не за містом, як я гадала, а таки при матері...
Savez-vous dans quel but je suis venue ici ? Savez-[vous] ce que c’est que cette chose extraordinaire que je ne voulais raconter qu’au moment de l’exécution ? C’est... voilà ce que c’est. Je voulais enlever la fille de Larderel. Et si j’étais dans les mêmes dispositions qu’alors, je l’enlèverais, ce serait très original. Mais à présent je n’en ai plus envie et... l’enfant n’est pas à la campagne comme je supposais, mais bien avec sa mère...
А ще карти напророчили мені клопоти з поліцією, тож я утримуюся. Знаєте що? Я більше не торкаюся карт, це отупляє, це негідне розумної істоти!
Et les cartes m’ont prédit des affaires avec la police, je m’abstiens donc. Vous savez ? Je ne touche plus aux cartes, c’est abrutissant et indigne d’un être intelligent !
Примітки
«По-іспанському» — себто залицяння через розмови біля вікна, без офіційної рекомендації. ↩