Середа, 9 травня 1877

Памʼятаєте, як Лардерель два дні носив мій гребінець? Так от, саме це все й зіпсувало. Утім, ми посварилися не тому, що я дала йому цей гребінець, а я дала йому гребінець тому, що ми мали посваритися... і все ж... от бачите, як воно буває... На першому аркуші, на якому я написала йому свою адресу, була намальована... дуже бліда блакитна пташка, що відлітає в хмари, лишаючи за собою ще блідіше, напівстерте серце, і такі вірші з «Поля і Вірджинії»:
«Пташка відлітає Туди, туди, Пташка відлітає І не вертає.»
Мелодія цих слів сама по собі така сумна, що її досить, аби накликати лихо.
Це передвістя.
Я люблю оглядати памʼятки й визначні місця, коли мені цього захочеться, як хочеться їсти чи спати. Оглядати по-англійськи... гм. Ось і сьогодні я бачила Палаццо Веккьо, цього свідка великих політичних подій Тоскани... а нині його заполонила купа писак, у яких немає нічого мистецького навіть у сенсі патріотизму.
Цікава церква Санта-Кроче з гробницями стількох славетних людей... Відтоді як я більше вивчаю Данте, він здається мені справді дивовижним, і не тому, що всі так кажуть: так казали завжди, а я кажу це лише тепер; отже, я справді ним захоплююся, а не повторюю усталену думку. Потім ми обʼїхали визначні площі, я виходила з екіпажа, щоб роздивитися зблизька статуї, фонтани.
на полях
навскоси Я ходила дивитися на будинки Галілея, Макіавеллі, Альфʼєрі, Бенвенуто Челліні тощо, дедалі більше сповнюючись пошани й захвату перед містом, що вміщує стільки слави, стільки мистецтва, стільки краси. Цей бісів Демідов викликає в мене заздрість! А ще Собор.
Нарешті я побачила найбільшого художника Флоренції, Ґордіджані. Він робить чарівні речі, але мене не захопив. Ми розмовляли про мистецтво, про красу, а найбільше про живопис. Я заговорила з ним про свій портрет, довелося показувати руки, волосся. Мій колір обличчя і моє волосся його захоплюють. Ми домовилися з ним про зустріч завтра вранці.
Гастон де Лардерель із дружиною були в Каскіне в екіпажі, запряженому четвіркою, і довго на мене дивилися. Утім, я привертаю увагу всієї моєї родини, яка мені, між іншим, надзвичайно симпатична. Не знаю, чи це через... спорідненість.
Ми бачили Маркуара й пообіцяли одне одному зустрітися на «Skating», адже сьогодні середа.
Гастон схожий... ні, він не схожий, але є щось у погляді, у манерах, у поставі, що робить його мені приємним. А графиня висунула голову з вікна карети, щоб краще мене роздивитися.
Наче навмисне, а насправді випадково, ми знайшли сьогодні ввечері місця поруч із нею. Граф де Мірафіоре у відʼїзді, тож вона прийшла з донькою Бланш — білою шкірою, білою вдачею, білою поведінкою. З гарними, щирими й примхливими очима і розкішним білявим волоссям, що спадає до самої землі, як сказала пані Гастон де Лардерель, чию розмову з якоюсь дамою я чула. Кажу вам, ми опинилися серед них. Стара графиня розглядала мене без церемоній і з такою добротою, що мене це зворушило.
Обидві молоді жінки каталися на ковзанах. Маркуар підійшов спитати, чи не наважуся я ступити на асфальт; я не змусила себе просити: мені хотілося показатися своїй родині такою усміхненою, такою елегантною, такою граціозною... такою доброю!
Бланш — мені якось солодко називати її так, — Бланш дивилася на мене так мило, в її очах було стільки... не знаю чого, але здавалося, що вона ось-ось заговорить до мене. Її мати розглядала мене в лорнет і досить голосно, щоб я почула, казала, що мій корсаж напрочуд добре пошитий. Здається, я теж багато на них дивилася. Я каталася для них, усміхалася, говорила для них...
Я не помиляюся, я ніколи не помиляюся щодо враження, яке справляю, і щодо того, як до мене ставляться, навіть чужі люди, ті, кого я бачу лише раз.
Я вся ожила. Це було майже не заради Олександра, але мене тішила думка, що вони роблять усе це заради нього. Хай він не повертається — мені здається, вони збережуть свою ілюзію, а мене ніщо не потривожить.
Маркуар катався тільки зі мною і з... Бланш.
Завжди є... в такому разі... у прихильності чужої родини щось зворушливе... і я, що живу лише тривогами, підозрами, прикрощами, справжніми чи вигаданими, я... мені майже хочеться плакати.

Примітки

В оригіналі англійською: «four-in-hand». ↩
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років. ↩