Я ще заготовила вугільним олівцем *картину* такого задуму: безлюдний пляж із великою пальмою на передньому плані; під пальмою стою я, розкинувши руки...
Я смикнула Валіцького за носа за гарну звістку і побажала йому доброї ночі, думаючи про яйця та щура. Я пустила його нагору й чекала. Але за годину,...
Ми виходимо від мене — і їдемо до Анічкових, де велике збіговисько довгов'язих росіян. Пані Кондарева, здається, любить моє товариство, що викликає в...
«Шлюб — як фортеця в облозі: ті, хто зовні, хочуть увійти, ті, хто всередині, хочуть вийти».
Торлонія був п'яний — і замість привітання взяв Олександра за плечі і представив його зі словами: «Ось він, мадам». Уявляєте збентеження мадам, яка...
Я вже була готова розпинатися «про цю дивну пригоду» — про південний присмерк, світлячків, появу, розчарування тощо. Поява принцеси не справила...
Мене досить гостро шпигало самолюбство від думки, що сьогодні він не прийде. Але ні — прийшов; я кепкувала з нього через мамине кохання, робила йому...
Ми говорили про Лардереля. Пан Анічков усе хотів, щоб я вийшла за нього, а я відмахувалась руками й ногами — як ви, мабуть, здогадуєтесь. Дує сильний...
Одне слово — сьогодні мене довели до такого стану, що я готова була залізо кусати! Саме тоді, коли треба їхати, — ті самі виправдання, які завжди...
Отже, їдемо тільки родиною, разом із пані Кондаревою та Лізою. І раптом — несподівано — Торлонія... Він їде до Риму, і оскільки паризький поїзд...
Понад усе виснажує те, що доводиться сідати в карету й виходити з неї більш ніж дванадцять разів. А *це саме діло,* як каже Розалі, триватиме...
Чому ж тоді кажуть, що рідко кохають обоє?
Нарешті — і вперше в житті, мабуть, — я перебуваю десь задля чогось. Мені вже не треба мучити себе: навіщо я залишаюся в Парижі, навіщо в Неаполі, у...
Зараз я веду розкопки у своєму щоденнику — хочу відкопати дурниці, кинуті на вітер під приводом Антонеллі. Я все заперечую і хотіла б витерти все це...
Спочатку я подумала, що це Олександр... потім — не знаю що, тільки жах охопив мене.
Повертаючись із наших виснажливих роз'їздів фіакром, ми знаходимо картку Берти і її матері. Я їй писала.
Незабаром шезлонг і я зіллємося в одне. Так воно й ведеться від першого дня нашого приїзду. Доки не матиму всього свого арсеналу, я не хочу...
Те, чого я так пристрасно прагнула три роки тому, — тепер у мене під рукою. Портрет герцога Гамільтона. Ви знаєте, що Берта любила його, як і я, до...
Сьогодні ввечері до Мертенів прийшла графиня де Байє.
Спочатку мені принесли сукні — жодна не личила. Після поганої їжі ніщо так прикро не злить. ми виїжджаємо о дев'ятій з паном і пані де Мертен. Барон...
Втім, байдуже — адже Бог дарує мені ласку залишатися байдужою до всього. Щоб мати чисту совість, я зробила кілька спроб стрепенутися, але апатія...
Ми відвідали шато пана Ворта в Сюренні — пані де Мертен влаштувала це через близьку подругу пані Ворт. Я була виснажена й роздратована тим, що...
Ні, серйозно — ось це було б до мого смаку. Давня шляхта, розкішні замки, пишні особняки... стайні... коштовності.
Фовель привів мене в захват, сказавши, що «іде як по маслу» — він також пояснив різні речі щодо голосу, так що я знову набираюся духу.
Я *практикую* ці фантазії без захопленості, без кохання — лише з лінощів і втоми. Минулого року я розповідала про них без коментарів, що могло...
Ворт і Лафер'єр тримають усі мої ліфи — їх доводиться переробляти, і щоразу гірше. Цікаво, що міряю по три-чотири рази, а все одно все занадто вузьке...
Я не відіслала віденських листів графині де Лардерель. Якби хтось відкрив правду, це стало б із мого боку грубістю щодо цієї дами.
І ось дослівно те, що вона мені сказала, — але спочатку вона сказала мені, що карти можуть говорити лише про минуле і майбутнє, що безпосередньо...
Я бачила Олександра уві сні. Тітка й мама кажуть, що він скінчить як Жорж. Ніколи! Ніколи — тому що якби він мав нещастя впасти в такий стан, я...
Бачите, як цікаво — все, що я починала в п'ятницю або в понеділок, пішло шкереберть. У Росії це два нещасливі дні. І для мене все, що завдавало мені...
Ми оглядали особняки у Фобур-Сен-Жермен. Ось де я хотіла б мешкати — адже там немає того Парижа-інтригана, якого я ненавиджу. Там почуваєшся ніби...
Ні, послухайте — погано робити Жоселенів! Пан де Ламартін, може, й не переймався, але є чесні люди, в яких від цього мученика, розказаного так...
Нарешті я знайшла особняк, в якому мені справді хочеться жити. Це будинок старої принцеси Радзивілл на Алеї Булонського лісу. Лише один поверх — але...