❦
Середа, 2 травня 1877
Мій імператоре1, як же гарно тут дихається, і чорнило таке добре, що завжди хочеться писати.Mercredi 2 mai 1877 Mon empereur, que l’on respire bien ici et l’encre est si bonne qu’on a toujours envie d’écrire.
Діна трохи нездужає й не виходить із кімнати, отож мені дісталося гарне місце, і я можу краще втішатися прогулянкою. Я могла б завжди сидіти на цьому місці, але делікатність і чемність велять мені ним поступатися.
Dina un peu indisposée garde la chambre, par conséquent j’ai la belle place, ce qui me permet de mieux jouir de la promenade. J’aurais pu avoir toujours cette place, mais la délicatesse et la courtoisie m’ordonnent de la céder.
Каскіне2 — це рай, я обожнюю зелень. Манія загадувати бажання ще не минула, тож, гуляючи, я загадувала їх із будь-якої нагоди; шум карети, що їхала позаду нашої, особливо привернув мою увагу, я захотіла озирнутися: «Якщо озирнешся, така-то річ не станеться!» Мусила втриматися й не озиратися, а втім, карета невдовзі нас обігнала, і ми побачили вікторію, запряжену двома гнідими кіньми, зі слугами в простих і елегантних зелених лівреях. Герб вінчала графська корона, а дама, що сиділа у вікторії, видалася мені стрункою й дуже елегантною, хоч і немолодою. Фіолетова сукня з шовку й тисненого оксамиту, а на капелюшку — букетики фіалок.
Les Cascine sont un paradis, j’adore la verdure. La manie des vœux n’est pas passée, aussi tout en me promenant j’en faisais à toute occasion; le bruit d’une voiture qui venait derrière la nôtre m’a frappée particulièrement, j’ai voulu regarder: Si tu te retournes telle chose n’arrivera pas ! Force me fut de ne pas me retourner, d’ailleurs la voiture nous dépassa bientôt et nous pûmes voir une victoria attelée de deux chevaux marron, des livrées vertes simples et élégantes. Les armes étaient surmontées d’une couronne de comte, et la dame qui était dans la victoria me parut mince et très élégante bien que d’un certain âge. Une robe violette, soie et velours frappé, et des bouquets de violettes sur le chapeau.
Я ледь поглянула на неї, але вона мене роздивилася й усміхнулася.
Je l’ai à peine regardée mais elle m’examina et sourit.
— Хто ця дама? — питала мама в кучера саме тієї миті, коли я думала: це, мабуть, мати Лардереля, вона на нього схожа.
— Qui est cette dame ? demandait maman au cocher au moment où je pensais : ça doit être la mère de Larderel, elle lui ressemble.
— Пані де Лардерель, — відповів кучер.
— Madame de Larderel, répondit le cocher.
Чому вона так на мене подивилася і чому всміхнулася? Хіба вона мене знає? Їй, певно, описали, яка я на вигляд. А якщо вона знає, то що саме знає — першу частину чи другу?
Pourquoi m’a-t-elle regardée particulièrement et pourquoi a-t-elle souri ? Est-ce q’elle me connaît ? On lui aura donné mon signalement. Et si elle sait, que sait-elle, la première partie ou la seconde ?
Побачивши, як вона виходить з карети й рушає пішохідною алеєю, що ліворуч, як та для вершників — праворуч, я веліла зупинитися набагато далі й теж вийшла з мамою, щоб піти їй назустріч. Вона француженка, знаєте. Вона знову мені всміхнулася, і то дуже привітно; можливо, це просто її манера.
La voyant descendre de voiture et s’engager dans l’allée des piétons qui est à gauche comme celle des cavaliers est à droite, je fais arrêter beaucoup plus loin et descends aussi avec maman pour la rencontrer en face. Elle est française, vous savez ? Elle m’a de nouveau souri, et d’un air très bienveillant; c’est peut-être sa manière à elle.
Через чверть години вона знову нас обігнала, цього разу їдучи в тому ж напрямку, що й ми, зі своєю донькою, графинею ді Мірафіоре, чарівною на вигляд дівчинкою, елегантною й граційною.
Au bout d’un quart d’heure elle nous dépassa cette fois allant dans le même sens que nous avec sa fille la comtesse de Mirafiore, charmante petite fille à la voir, élégante et gracieuse.
У Лардереля аристократична родина, гарне палаццо3, його мати тримає відкритий дім, його сестра — невістка короля4, його брат одружився із Сальвіаті, — як добре все зважити, я прощаю собі свою слабкість до нього. Цей каприз не може зачепити моєї пихи, отож він чистий і може без сорому називатися коханням і квітнути собі скільки заманеться.
Larderel a une famille aristocratique, un joli palazzo, sa mère tient maison ouverte, sa sœur est la bru du roi, son frère a épousé une Salviati, tout bien considéré je me pardonne ma faiblesse pour lui. Ce caprice ne peut être froissé dans sa vanité, donc il est propre et peut sans honte s’appeler amour et fleurir tant qu’il lui plaira.
Тож нарешті мені більше не треба червоніти й страждати від усіх цих дрібниць, що ранять мої тонкі почуття. Гм, я досить задоволена своєю родиною, незле, незле. Я кажу це мамі й Діні й сміюся зі своєї родини. Бачите, ті речі, що засмутили б іншу, мене лише забавляють.
Enfin, je n’ai donc plus à rougir et à souffrir de toutes ces petites choses qui froissent mes sentiments délicats. Hum, je suis assez contente de ma famille, pas mal, pas mal. Je le dis à maman et à Dina et ris de ma famille. Vous voyez, ces choses-là qui chagrineraient une autre, m’amusent seulement.
Маркуар пише, що сьогодні ввечері зібрання на «Skating»5, і нагадує, що завтра ми снідаємо в нього. Знаєте, серйозно, у Флоренції дуже модно снідати в Маркуара.
Marcuard écrit qu’il y a réunion au Skating ce soir et nous rappelle que demain nous déjeunons chez lui. Vous savez, sérieusement c’est très à la mode à Florence de déjeuner chez Marcuard.
Я йду на «Skating» з мамою. Флорентійський «Skating» — це чудова кругла зала, доволі велика, з височенним куполом, елегантна, освітлена електрикою. Людей небагато, зате всі елегантні. Маркуар підкочується до нас, і я одразу помічаю свою родину — Бланш, що воркує зі своїм чоловіком. Дивлячись на них сьогодні ввечері, ніколи не сказав би, що це чоловік і дружина. Радше Жізель і Бальцорано. Моя родина чарівна. Моя сестра зовсім не схожа на графиню, на заміжню даму; це дівчинка, з якою мені хотілося б пустувати, як із Жіро-Ольгою. Вона видається такою доброю, такою лагідною. Безперечно, моя родина — найкращий цвіт Флоренції. Розумієте, хай там як, це мені лестить.
Je vais au Skating avec maman. Le Skating de Florence est une ravissante salle ronde, assez grande, très haute en dôme, élégante, éclairée à l’électricité. Peu de monde mais on est élégant. Marcuard glisse vers nous et aussitôt j’aperçois ma famille, Blanche en causerie amoureuse avec son mari. On ne dirait jamais un mari et une femme à les voir ce soir. Giselle et Balzorano plutôt. Ma famille est charmante. Ma sœur n’a pas l’air d’une comtesse, d’une dame mariée; c’est une petite fille avec laquelle je voudrais faire des bêtises comme avec Giro-Olga. Elle a l’air si bonne, si douce. Décidément ma famille est le bouquet de Florence. Vous comprenez, quoiqu’il en soit cela me flatte.
Маркуар любʼязний, я й сама почуваюся любʼязною й граційною. Яке ж гарне місто Флоренція, мій імператоре.
Marcuard est aimable, je me sens aimable et gracieuse aussi. Quelle belle ville que Florence, mon empereur.
Мені дуже хотілося б, щоб маркіз Нікколіні трішки за мною позалицявся, зовсім трішки. Хай лише дасть себе відрекомендувати, і мені цього досить. Що ж до Лардереля, то йому дуже добре там, де він є, мені досить його й відсутнього, а може, здалеку він навіть кращий.
Je voudrais bien que le marquis Niccolini me fît un petit peu de cour, très peu. Qu’il se fasse présenter seulement et cela me suffit. Quant à Larderel il est très bien où il est, il me suffit absent, peut être même vaut-il mieux de loin.
Примітки
Mon empereur («мій імператоре») — вигук, який Марі підхопила від Лардереля («Ah ! mon empereur, comme dit Larderel gris» — «Ах! мій імператоре, як каже підпилий Лардерель», запис із 070, 8 квітня 1877 р.) і вживає як жартівливе вставне слово впродовж цих тижнів; це не звертання до її щоденника чи читача. ↩
Каскіне — головний міський парк Флоренції, що тягнеться вздовж Арно, славний модними пообідніми кінними прогулянками. ↩
Палаццо (іт. palazzo) — палац, особняк італійського вельможного роду. ↩
Сестра Лардереля Бʼянка (Бланш) де Лардерель 1873 р. вийшла заміж за Емануеле Альберто Ґуеррʼєрі, графа Мірафйорі (1851–1894), сина короля Віктора Емануїла II та Рози Верчеллани, графині Мірафйорі; звідси «невістка короля». ↩
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років. ↩