❦
Вівторок, 22 травня 1877
Я так багато говорила про Олександра, що зробила його банальним.Mardi 22 mai 1877
Тишкевич попрощався, а до нас прийшов Ґалула і, заговоривши про Ліворно, назвав Лардерелів; звісно, я спитала, чи знає він його, і найславетніший з усіх Ґалул відповів, що так...
Tichkevitch a fait ses adieux et Galula est venu nous voir et en parlant de Livourne nomma les Larderel, naturellement j’ai demandé s’il le connaissait et le plus célèbre de tous les Galula répondit que oui...
— Молодшого? Так, я його знав, зовсім трохи. Того, що божевільний, ну, схиблений? Він прогулювався в неймовірному вбранні під китайською парасолькою.
- Le petit ? Oui, je l’ai connu, fort peu. Celui qui est fou, enfin toqué ? Il se promenait avec des habits impossibles sous un parasol chinois.
Утім, іншого тут і не почуєш — вони ніби змовилися.
On n’en entend pas d’autres, d’ailleurs, ici, ils se sont donnés le mot.