❦
Четвер, 7 червня 1877
Як і два роки тому, я ходила до Купалень Жоржа й купалася: стрибала з містка, пірнала, лежала на воді тощо. Не було жодної живої душі з тієї пори, окрім журналіста Ноеля, який сказав (це чула Розалі), побачивши, як я бавлюся у воді з Пінчо: «Весело, але це вже не ті шалені веселощі, що колись». Авжеж, ні, мої бідолашні Грації, і цей бідолашний Юрков, і Ніна, і нарешті ці гидкі ніццянці — як це все далеко. Якби неввічливість цих негідників мене не засмутила, я вважала б ту пору найвеселішою й найбожевільнішою у своєму минулому й майбутньому житті. Пані Кондарева нагадує мені Ніну, та сама безтурботність і та сама невинність у розпусті. Немає з ким пустувати!Jeudi 7 juin 1877 Comme il y a deux ans je suis allée aux Bains Georges et je me suis baignée avec saut du haut du pont, plongeon, planche etc. Il n’y avait pas une âme de l’autre époque, excepté le journaliste Noël qui dit (entendu par Rosalie) en me voyant jouer dans l’eau avec Pincio: « C’est gai, mais ce n’est pas la gaieté folle d’autrefois ». Certes non, mes pauvres Grâces, et ce pauvre Yourkoff, et Nina et enfin ces sales Niçois, comme c’est loin. Si l’impolitesse de ces canailles ne m’avait chagrinée, je compterais cette époque comme la plus gaie et la plus folle de ma vie passée et future. Madame Kondareff me rappelle Nina, même insouciance et même candeur dans la dépravation. Personne avec qui faire des bêtises !
Цей довготелесий незграба Еміль sevinze1, він сміється, коли я з ним не вітаюся; скільки заманеться, синку, ви від цього не менш сердиті.
Cet espèce de grand escogriffe d’Emile sevinze, il rit quand je ne le salue pas; tant que vous voudrez mon fils, vous n’en êtes pas moins en colère.
Олександр не хоче вдаватися, але терпіння. Сьогодні ввечері ми пішли на набережну, я сіла на лавку й грала на мандоліні, а потім Валіцький пішов простягати капелюха перехожим, які подумали, що він їх вітає.
Alexandre ne veut pas réussir, mais patience. Ce soir nous sommes allés à la Promenade et assise sur un banc j’ai joué de la mandoline après quoi Walitsky est allé tendre son chapeau aux passants, qui ont cru qu’ils les saluait.
Потім повернулася мама, вона весь час або з пані Анічковою, або в неї, а та так само щодня в нас.
Puis maman est revenue, elle est toujours avec ou chez Madame Anitchkoff qui est de même tous les jours chez nous.
Ми засиділися допізна за балачками, бо пані Кондарева чекала на останній поїзд, щоб піти заскочити Біховця, який повертався з Монако, і позичити в нього грошей. Я ж порадила їй знепритомніти перед тим, як просити: він розгубиться й не здогадається сказати, що програв.
On est resté tard à bavarder parce que Mme Kondareff attendait le dernier train pour aller surprendre Bihovetz retournant de Monaco et lui emprunter de l’argent. Moi je lui ai conseillé de s’évanouir avant de demander, il perdra le tête et ne songera pas à dire qu’il a perdu.
Задуха, та ще й цей Пінчо, який весь час хоче сидіти в одному кріслі зі мною! Знаєте, коли я стрибнула, він побіг за мною, але, добігши до краю містка, різко спинився, заскімлив і почав піднімати передні лапки так жалібно й так розчулливо, увесь час, поки я була під водою, що публіка була глибоко зворушена. Цей бідолашний пес, я мучу його цілий день, а він мене обожнює.
On étouffe et ce Pincio qui veut toujours être sur le même fauteuil que moi ! Vous savez, quand j’ai sauté, il m’a suivie en courant mais arrivé au bord de la planche, s’arrêtant court, il se mit à gémir et à lever ses pattes de devant d’une façon si piteuse et si intéressante pendant tout le temps que j’étais sous l’eau que l’assistance en a été profondément émue. Ce pauvre chien, je le tourmente toute la journée et il m’adore.
Примітки
Так у Марі: sevinze [sic] — незрозуміле слово (можливо, діалектне); з контексту — «вдає байдужість». ↩