❦
Пʼятниця, 27 квітня 1877
Ми поїхали з прощальними візитами до наших добрих, хоч і нечисленних, друзів. Прийшов Карміньяно й мало не плакав, бідолашний старий, хтозна, чи побачу я його ще колись.Vendredi 27 avril 1877 Nous sommes allées faire nos visites d’adieux à nos bons mais peu nombreux amis. Carmignano est venu et a presque pleuré, pauvre vieillard, qui sait si je le reverrai.
Ах! але ж я мало не забула розповісти про сьогоднішній ранок. Меліссано прийшов позувати, щоб я написала його фарбами. Це було чудово, за півтори години я зробила напрочуд схожий портрет (ніс трохи видовжила, щоб додати шарму), поснідала, розповіла, як в один і той самий день відбудуться два весілля — Меліссано й Олександра з двома доньками пана Буонокоре, лихваря, до якого ці панове вчащають, і прочитала телеграму, що згаданий Олександр надіслав Меліссано з Відня. Мене це не дивує, адже він якось увійшов і сказав: «За годину я виїжджаю до Відня». Отож за півтори години я встигла все це. Але чи знаєте ви, що цей чоловік мене кохає?
Ah ! mais, j’allais ne rien dire de la matinée. Melissano est venu poser pour que je le fasse à la couleur. C’était charmant, en une heure et demie j’ai fait le portrait frappant, (le nez un peu allongé pour plus de cachet), j’ai déjeuné, j’ai raconté comment en un seul et même jour il se fera deux mariages, ceux de Melissano et d’Alexandre avec les deux filles de M. Buonocore, usurier très-fréquenté par ces messieurs, et j’ai lu le télégramme que le susdit Alexandre a fait à Melissano de Vienne. Ça ne me surprend pas puisqu’il est entré l’autre jour en disant : Dans une heure je pars pour Vienne.- Donc en une heure et demie j’ai fait tout cela. Mais savez-vous que cet homme m’aime ?
О! справді ось... хто. Ми покликали Денгофа, який хотів познайомитися з Меліссано і, на мою радість, зробив мені комплімент щодо портрета. Я вмію розрізняти й цінувати компліменти. Ще вчора, на балу в графині Філʼязі, з Граттамінардою говорили про ескіз, який я зробила крейдою.
Oh ! vraiment voilà... qui. Nous avons appelé Doenhoff qui désirait faire la connaissance de Melissano et qui m’a complimentée sur le portrait, à ma joie. Je distingue et j’apprécie les compliments. Déjà, hier, au bal de la comtesse Figliasi, on a parlé à Grattaminarda de l’esquisse que j’ai faite à la craie.
Щойно пішла Гамонтова; прощаючись, вона захоплювалася й заявляла, що геть не розуміє нашого відʼїзду саме тепер, коли весь Неаполь стежить за кожним нашим жестом і так далі.
La Hamontoff sort d’ici, elle a fait ses adieux en s’extasiant et déclarant qu’elle ne comprend rien à notre départ au moment où nous tenons tout Naples occupé de nos moindres gestes etc.
Шкодую за Неаполем, це єдине місто на світі, де я не страждаю. То й залишайся тут!! Ні, бо все б зіпсувалося (зітхання).
Je regrette Naples, c’est la seule ville au monde où je ne souffre pas. Restez-y donc !! Non, car cela se gâterait, (soupir)
Ми пішли туди ще раз побачити наших кавалерів, усі були ще любʼязніші, ніж зазвичай, нас оточили щільніше, любили дужче, ми більше розмовляли, більше сміялися. Я не каталася, Шеттіно й Караччоло прийшли разом із нами. Гадаю, завтра кілька осіб поїдуть із нами аж до Казерти.
Nous y sommes allés revoir encore une fois nos cavaliers, tout le monde a été encore plus aimable que de coutume, on a été plus entouré, plus aimé, on a causé, on a ri davantage. Je ne patinais pas, Schettino et Caracciolo sont arrivés avec nous. Je crois que demain plusieurs iront avec nous jusqu’à Caserte.
Майже боляче їхати. Денгоф був із нами, без свого принца.
Cela fait presque de la peine de partir. Doenhoff était avec nous, sans son prince.
У прощаннях, хай які вони, є щось зворушливе. Заходив Насимов, отож ми почули останні плітки.
Les adieux quelqu’ils soient ont quelque chose de touchant. Nasimoff a été, nous avons donc entendu les derniers cancans.
З «Skating» Кампомаріно й Меліссано прийшли до нас; я везу з собою фотографії, написи, думки, що їх написали сьогодні ввечері. Кампомаріно чарівний, серйозно кажу. Він написав такі гарні речі. Що ж до Меліссано, то він несе свій портрет до принцеси ді Пʼєдімонте, щоб показати це диво. Він так гарно мене вихваляє, з такою неаполітанською жвавістю, та ще й по-неаполітанському, що я не спиняю його. Бо вимушені лестощі так добре розпізнаєш.
Du Skating Campomarino et Melissano sont venus chez nous; j’emporte des photographies, des inscriptions, des pensées que l’on a écrit ce soir. Campomarino est charmant, sérieusement. Il a écrit de si jolies choses. Quant à Melissano il emporte son portrait chez la princesse de Piedimonte, pour faire voir le miracle. Il fait si bien mon éloge, avec tant de vivacité napolitaine, et en langue napolitaine, que je laisse faire. On distingue si bien les flatteries forcées.
Зрештою, це справді дивовижно. Треба вчитися.
D’ailleurs c’et vraiment étonnant. Il faut étudier.
Мені так багато хочеться сказати, але я вже під владою того сумʼяття, що охоплює тебе перед відʼїздом; думаєш про тисячу речей, хочеться все купити, все забрати, всіх повезти із собою, залишитися, втекти від... та хто його зна, що ще. Відколи Лардерель поїхав, я дотепна й гарна, аби лиш це тривало.
Je voudrais tant dire, mais je suis déjà sous l’empire de cette agitation qui vous prend au départ; on pense à mille choses, on a envie de tout acheter, de tout emporter, d’emmener tout le monde, de rester, de s’enfuir de... que sais-je encore. Depuis le départ de Larderel, je suis spirituelle et jolie, pourvu que cela dure.
Валізи стоять у передпокої, секретери й столи голі, комоди відчинені.
Les malles sont dans l’antichambre, les secrétaires et les tables nues, les commodes ouvertes.
Я їду спокійна й щаслива.
Je pars tranquille et heureuse.
Якби ті, що були сьогодні ввечері, прийшли ще й завтра, їх набралося б із пʼятнадцятеро.
Si ceux de ce soir venaient demain il y en aurait une quinzaine.
Примітки
Принц Уельський (майбутній Едуард VII) і герцог Единбурзький (принц Альфред) гостювали в Неаполі у квітні 1877 року. ↩
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка («скейтинг-ринк»), модна світська розвага 1870-х років. ↩