Неділя, 20 травня 1877

Ми всі мали поїхати до Монако подивитися на виставу славнозвісного капітана Бойтона, але спізнилися на поїзд о другій годині, а потім мені вже не схотілося, а оскільки йшов дощ, я залишилася з дідусем.
У нашому такому одноманітному житті все має вагу: сьогодні ввечері побилися собаки, бідолашного маленького Пінчо, званого Пінчиком, покусали й повалили. Я прибігла й застала бійців у нестямі, довкола плакали всі наші дівчатка, а Валіцький не наважувався втрутитися. Зрештою Ліза схопила за хвіст біленького, якого взялися лікувати, але в бідолашної дитини стався мало не нервовий напад, і вона тільки повторювала: «Його вбили, його вбили!»
Ах! я отримала вельми любʼязного листа від командора де Маркуара! Він пише мені, що стосовно молодої особи, яка грає на арфі, треба поговорити з Олександром, який у Пешті так звик до угорок і до угорського штибу, що про повернення й мови немає.
Не знаю, чому так, але я, як не дивно, спокійна щодо мандрівника. Якщо він помре, я в захваті. Якщо закохається, це минеться, ніщо в нього не триває, і він міняється тричі на день, а іноді й частіше. Якщо одружиться... є спосіб відбити його в дружини. Словом, ми однаково ще зустрінемося. Головне — здобути собі місце в першому ряду, решта легко, тим паче що він мене не кохає, отож мені нема чого втрачати й нема чого боятися.
Я про це говорю, з цього сміються, я жартую — і все, решта так глибоко похована хтозна-де, що я вже нічого не можу віднайти, чи майже нічого.
викресленоПонеділок, 21 травня 1877
викреслено[Пʼять рядків закреслено]

Примітки

Капітан Пол Бойтон (1848–1924), американський авантюрист, уславлений плавбами в надувному гумовому костюмі європейськими річками й каналами у 1870-х роках. ↩
«Молода особа, яка грає на арфі» — уявна наречена-спадкоємиця з жартівливого листа Марі до Маркуара від 14 травня (071.0319): два мільйони, які треба «пристроїти», арфа, спів і вишивання, а двадцять два — «лише в 1859-му», тобто років сорок. Марі пропонувала її в дружини Олександру; Маркуар відповідає в тому ж дусі. ↩
«Pesth» — стара німецька форма написання Пешта; Буда, Обуда й Пешт обʼєдналися в Будапешт 1873 р., але назва «Пешт» залишалася в широкому вжитку. (Джерело: en.wikipedia, «Budapest»: обʼєднання Буди, Обуди й Пешта 17 листопада 1873 р.) ↩