❦
Понеділок, 4 червня 1877
Неможливо так дрібʼязково й у найменших дрібницях перечити, як перечать мені. Я господиня, як то кажуть, а доводиться вести більш-менш докучливі суперечки за найнікчемніші півлітра молока. Я кажу буквально й нітрохи не перебільшую. Мої книжки спаковано, і ось саме через це до мене всіляко чіплялися: не хотіли давати ключів від валіз, дали, вискалившись, потім удавали, ніби не розуміють, навіщо весь цей переїзд, наче ніколи й мови не було про відʼїзд і наче ми оселилися в Ніцці назавжди. Мене це так роздратувало, що я відповідала на всі дурниці, які слід було б оминути мовчанням... А останньою краплею було те, що замість сидіти тихо, мене провокували, наче на моєму місці.Lundi 4 juin 1877 Il n’est pas possible de contrarier aussi mesquinement et dans les choses les plus minimes, qu’on ne me contrarie. Je suis la maîtresse comme on dit et il faut des discussions plus ou moins agaçantes pour le plus méchant demi-litre de lait. Je dis à la lettre et n’exagère rien. Mes livres sont emballés, et tenez, sur ce point me furent faites force chicanes, on ne voulut pas donner les clefs des malles, on les donna en montrant les dents, puis on fit mine de ne pas comprendre pourquoi tout ce déménagement comme si il n’y avait jamais été question de partir et comme si nous étions installés pour toujours à Nice. J’en devins si agacée que je répondis à toutes les bêtises qu’il fallait passer sous silence... Ce qui mit le comble, c’est qu’au lieu de se tenir tranquille on provoquait comme si on était moi.
Я втекла до себе, де легковажне чтиво потроху мене заспокоїло. На щастя, нікого чужого не було, Немеков, який зовсім не схожий на того, хто прагне подружнього вінця, пішов перед обідом.
Je me suis enfuie chez moi où une lecture frivole m’a peu à peu calmée. Heureusement il n’y avait personne d’étranger, Nemekoff qui n’a pas l’air du tout de désirer l’hymen, est parti avant le dîner.
Так спекотно, що я втомлена вдвічі.
Il fait si chaud que je suis doublement fatiguée.