Пʼятниця, 4 травня 1877

Маркуар застав мене за мазаниною власного портрета. Якщо мені вдасться зробити бодай ескіз, це вже буде непогано — тіні й кольори з памʼяті, це не жарт.
У понеділок Маркуар запрошує на сніданок Мірафіоре, вони побачать у нього мою фотографію, яку я вчора йому пообіцяла, «щоб доповнити ті гарні речі, що вже маєте».
Я заклопотана своєю родиною й говорю про неї не менше, ніж про самого Лардереля. Того дня, коли я ходила на неаполітанський «Skating» з Пеліканом, я бачила Мірафіоре, і вона видалася мені такою неприємною, що я повернулася до готелю й сказала, що там лише огидна жіночка й такий собі шахрай (її чоловік). Але тепер я змінила думку — не через спорідненість, а тому, що мені здається, ніби вони всі дивляться на мене з такою добротою.
Я, скільки могла, переслідувала Ріґі в кареті, вона була з дитиною, яка гралася і яку вона цілувала своїм бридким нафарбованим ротом!
Мені вдалося роздивитися дитину, що дуже схожа... той самий елегантний ніс і ті самі дуже чорні, без блиску, очі, і вже той самий вираз — безтурботний, гордовитий і безглуздий.
Я ненавиджу дітей, але цю охоче взяла б собі, мені так хочеться її поцілувати, посадити на коліна... мати її завжди при собі. А до того ж... це було б так оригінально.
Я хочу побачити Ріґі зовсім голою, а для цього треба б її побачити... помізкуємо над цим... ми придумали.
Увечері Діна зображає мені цю жінку, і ми сміємося до першої години.
О! навіжена! Акваріум день у день видається мені дедалі безглуздішим.
Оскільки «Перґола» зачинена, я не маю жодної змоги показатися; тож мені нікого не відрекомендують, і я нудьгуватиму... ні, сподіваймося, що ні.
Боже, як же мені хочеться доньку Силени.
Хіба не прикро, що він поїхав мандрувати через якусь історію з Ріґі! Поїхав, мовби з розпачу!

Примітки

«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років. ↩
«Акваріум» (LʼAquarium) — неаполітанський Акваріум у Вілла-Реале, де 7 квітня 1877 р. Марі призначила Лардерелю побачення, про яке відтоді шкодує («le rendez-vous si absurde, si maladroit, de lʼAquarium» — «таке безглузде, таке невдале побачення в Акваріумі», запис із 070, 22 квітня); вона має на увазі цей епізод, а не людину. (Акваріум Зоологічної станції Антона Дорна стояв у Вілла-Комунале, або Вілла-Реале, і був відкритий 1874 р.: szn.it, «La storia».) ↩
«Перґола» — Teatro della Pergola, головний оперний театр Флоренції; на той час зачинений на міжсезоння. ↩
«Силена» (Silène) — таємне прізвисько Ріґі, коханки Лардереля (гра слів на назві готелю «Sirène» у Сорренто, див. запис від 3 квітня 1877). Її донька від Лардереля, Александріна, — та дитина, якою марить Марі. ↩