❦
Субота, 12 травня 1877
Мені снилася графиня.Samedi 12 mai 1877
Смішно казати, але в мене стискається серце, коли я дивлюся у вікно. Такий сум покидати Флоренцію...
C’est ridicule à dire mais mon cœur se serre quand je regarde par la fenêtre. Une telle tristesse de quitter Florence...
Я не бачила Нікколіні, знаєте... байдуже, тут є один дуже несимпатичний американець, який, мені здається, мусить бути на нього схожий, — отже, Нікколіні несимпатичний, і годі1.
Je n’ai pas vu Niccolini, vous savez... n’importe, il y a ici un Américain très antipathique qui doit lui ressembler, il me semble, donc Niccolini est antipathique et via.
Їхати до Ніцци! Я готуюся до цього, наче до переходу через пустелю, мені хотілося б поголити голову, щоб не мати клопоту з зачіскою... до речі про зачіску: я підстригла волосся, як у Бланш, і дуже цьому рада.
Aller à Nice ! Je m’y prépare comme pour traverser un désert, je voudrais me raser la tête pour ne pas avoir la peine de me coiffer... à propos de coiffure j’ai coupé mes cheveux comme ceux de Blanche, et je suis toute contente.
Щоразу, як я перечитую мої пояснення, мені здається, що це просто дурниці... мені так здається, бо я настільки сповнена цим чоловіком і, головне, всім, що його стосується, що мені ввижається, ніби кожен мусить це знати, розуміти й думати так, як я. Усі ці він мені подобається, я його кохаю роблять важким і псують те легке й чарівне почуття, яке він мені навіяв.
Chaque fois que je relis mes explications je trouve que c’est tout bonnement bête... je le trouve parce que je suis pleine de cet homme et surtout de tout ce qui le touche qu’il me semble que chacun doit le savoir, comprendre et penser comme moi. Tous ces il me plaît, je l’aime épaississent et gâtent le sentiment léger et adorable qu’il m’a inspiré.
Легке? Так чи ні — хіба я знаю?
Léger ? Oui ou non, est-ce que je sais ?
Пакуємося, їдемо!
On emballe, on part !
Чорнило висихає на пері, поки я наважуся написати хоч слово, — так мене мучить жаль.
L’encre sèche sur ma plume jusqu’à ce que je me décide à écrire un mot, tant les regrets m’obsèdent.
Примітки
В оригіналі італійською: «via.» (італ. e via — «і годі», «і край»). ↩