А дівчина, що мріє під деревом, «млосна й сп'яніла», як каже А. Тер'є. Якби вдалося гарно передати цей подих живиці, весни, сонця — це було б...
Але мені байдуже, талант у нього є, проте він дурний, дурний на той кшталт, як Еміль Бастьєн, котрий дуже розважливий, мистець, дає добру пораду,...
Мамі краще, вона приймала.
А ще він надрукував у «Ле Ґолуа» чарівну хроніку, я відчуваю, що пом'якшала... Це дуже втішно.
«Ле Вольтер», що випускає номер у тому самому дусі, ставиться до мене так само, як «Ле Ґолуа». Ось це — статті першорядної ваги. «Журналь де-з-Ар»,...
Нема на що дивитися. Це громаддя живопису, без переконання, без думки, без віку, — жахливе. Це спритники, ремісники або йолопи.
Потім художники: Мункачі з дружиною, Ебер тощо, тощо.
У нього ціла купа добрих новин для мене. У мене *справжній великий успіх*! Не порівняно з вами чи з товаришами по майстерні, а для всіх; я вчора...
Поряд із розп'ятим Христом, якого він щойно закінчив, він виставляє Христа перед Пілатом дворічної давності. Це здається мені куди кращим, ніж у його...
Але думати, вірити, що скоро помреш? Чи я в це вірю? Ні, але боюся цього.
Я божевільна, що хочу писати. Хіба я можу? Мені бракує сил, я нічого не вмію. Я нічого не вмію. Я нічого не вмію.
Це втішно. Але я, знаєте, не вірю, що це сталося.
Як це так, що Вольф нічого не сказав про мою картину? То він бовдур? Чи не бачив її — це ще можливо, проходячи залу 17, він міг чимось відволіктися....
Щоб сподобатися такому чоловікові, можна було б зробити все! І ви вважаєте мене здатною на кохання... Як усі! Ах! Боже.
Після крижаних днів ось уже три дні стоїть 28–29 градусів. Це нестерпно. Я закінчую етюд маленької дівчинки в саду, у надії на візит колекціонера.
Моя картина *«Жан і Жак»* дістала почесну відзнаку в Ніцці. Усі нетямляться з радості, окрім мене.
І ось ми друзі через нашу спільну ніжність до великого Жюля. Побачите, що буде далі.
Він зважується сказати ще й те, що Бастьєн ніколи не вмів компонувати картину, що він пише портрети і що його картини — то портрети. А ще, що він не...
Жюліан приходить сьогодні на вечерю, він не хотів приходити, каже, бо не має доброї новини. Що ближче той момент, то більше всі його люди замикаються...
Це чарівно, а ще Каролюс — член журі, але я про це й не пискну.
Там картин на шістсот мільйонів, і це лише третина того, що він зробив. Я в темно-сірому. З нами пані Ґавіні, потім знайомі — Лашо, Міссак, Павон,...
Сьогодні голосували за перші й другі медалі. Завтра — за треті.
А чому? Ах! Лихо. Я повернулася із Севра. Ах! Це жахливо. Краєвид так змінився, що до нього вже не можна торкатися, це вже не весна. А ще мій...
Ця прикра совість, виявляється, прокинулася. Я не перебільшую вашої могутності, але є там троє-четверо сильних чоловіків (Бугро, Буланже, Лефевр та...
Але це страшенно прикро.
Тоні пише мені в тому самому дусі, і я відповідаю йому:
Намагаєшся повірити в Силу понад усім, яку досить тільки покликати... Ця дія не несе ні втоми, ні образи, ні приниження, ні нудьги. Молишся.
Тож вона пише Коппе, дістає в нього аудієнцію, пише йому з Рима, привозить йому картину, копію мадонни. Поет дякує їй за картину, висловлюючи жаль,...
— Я в сто разів волів би написати вашу картину, ніж Моренову, — каже він.
Власне, від учорашнього ранку я читаю Сюллі-Прюдома. У мене тут два томи, і я вважаю, що це дуже добре... Вірші мене мало турбують, я переймаюся ними...
Бідолашний старий, бідолашний пес, бідолашний малий.
А ще я малюю квіти. Панно для Етенсель.
Однаково, вони добрячі негідники, що не нагородили медаллю мою картину.
Він був моїм відданим і вірним псом, скиглив, коли я виходила, і годинами чекав, сидячи біля вікна. Потім, у Римі, я закохалася в іншого пса, і...
Уже так давно я волаю про все це...
Ось моя сукня з білого шовкового мусліну; ліф, утворений із двох перехрещених драпувань, зав'язано на плечах [Зачорнено: кінцями цих самих]...
Ми приїхали трохи запізно, пані Фредерікс не було при послиці, з якою мама обмінялася кількома словами. Я цілком спокійна й почуваюся дуже вільно....
Іде дощ, а він же затримує картину!!
Я казала вам, що, здається, якийсь Оппе й К° питали в мене ціну. Це великі комісіонери. Я мала дурість сказати шість тисяч франків. І, природно,...
На вечері священник, Багницький і художник Леманн.
Він доручає архітекторові «передати мені свою приязнь» і подякувати мені за вишивку.
Це вже не Венера Каліпіга, це Діана. Я б цілком удовольнилася Діаною, але Діана може обернутися на скелет...
Принесли полотно, і я накидала борців.
Чоловіком я завоювала б Європу. Дівчиною я розпорошувалася в надмірі балачок і ексцентричних дурницях. Лихо!
— То ми завтра його навідаємо! — каже мама.
1872 року в Ніцці в нас була мавпа на ім'я Філібер, що померла від якоїсь повільної хвороби. Її клали на терасі вілли, на сонці, на соболину шубу, і...
Ми послали Жюлеві російської юшки. Наш кухар у всьому іншому не сильний, але юшки робить, як ніхто. Це чудові бульйони; надто бульйони з птиці, як...
І три місяці, три місяці.
Але я повертаюся рано, о п'ятій. Уже майже скінчено.