Вівторок, 27 травня 1884

По всьому, я нічого не дістала.
Але це страшенно прикро.
Я сподівалася аж до сьогоднішнього ранку. І якби ви знали, яким речам дали медалі!!
Жюліан телеграфує мені ось що:
— кінець — Мені здається, ви щойно дістали свіжі й жорстокі докази того, що дитяче й хворобливе марнославство не дає ні прихильності, ні таланту. Не варто було так раптово й так наївно показувати, хто ви така. Р. Ж.
Ви розумієте? Я не дуже. Тож я відповідаю:
— Я мало що розумію у вашій телеграмі. Які це свіжі й жорстокі докази?
А втім, я начебто розумію, що сказала вам великі істини, бо ви силкуєтеся казати мені колючі речі, які мене не колють.
Я в захваті від того, що показую, хто я така, повірте. Будьте такі люб'язні, скажіть, які це свіжі й жорстокі докази!
То я влучила в вас таки в саме яблучко, як і в мого кореспондента Ґ. де М.?
М. Башкирцева
Аби лиш це мене не зневірило.
Я дуже здивована. Якщо моя картина добра, чому її не винагородили?
Махінації... скажуть. Однаково, якщо це добре, то як же так, що його не винагороджують?? Я не хочу вдавати наївну дитину, яка не знає, що бувають інтриги, але мені все ж здається, що коли є добра річ і Тоні в журі... То виходить, що це дуже погано?
Теж ні. У мене є очі, навіть як ідеться про мене, а ще ж є інші. А сорок газет?
Сьогодні зранку я написала Жюліанові скажений лист, а за годину, пошкодувавши, посилаю Франсуа навздогін за листом, щоб він приніс його назад. Він приносить мені його, але це не той!
Це вчорашній лист він мені приносить... той, що чекав на Жюліана і якого він не читав! Він отримав лише мою телеграму! Отакої.
Тож я знову відсилаю йому листа з Розалі, яка чекатиме там на прибуття вранішнього листа. О, ці листи!
У Жюліана три адреси: площа Боельдьє, де він мешкає. Вулиця Фобур-Сен-Дені, 48, де чоловічі майстерні. І пасаж Панорам, 27, де жіночі. І його кореспонденція гасає від однієї з цих трьох осель до іншої.
Розалі застала Жюліана вже з усіма листами, лютого й пригніченого. Він такого не сподівався. Я, виходить, остаточно зла, тощо, тощо.
Діна ходила до Тоні, який, дізнавшись, що я кривдила Жюліана, засмучений; він каже, що Жюліан був до мене якнайкращим і що бідолашний хлопець був дуже засмучений, а цей лист його доконає.
Тож я знову пишу цьому Жюліанові, щоб забрати назад вранішні страхіття, і виставляю призвідцем усього Морена — це теж правда.
Але мені вже досить усіх цих листів, я вто[млена]