У майстерні мною, безперечно, задоволені — схоже, я роблю дивовижні речі.
Незважаючи на присутність капітана фрегата, я вислизнула малювати на дві години на вулицю Вів'єнн.
— Контури ще, безперечно, наївні, але це дивовижно гнучко і правдиво. Оцей рух справді дуже вдалий. Звісно, вам поки що бракує досвіду, але у вас є...
Кассаньяк майже пообіцяв прийти на обід близько сьомої, якщо встигне повернутися тим поїздом із місця, де він полював. Замість нього — Блан, капітан...
Мені б слід бути дуже сумною. Жорж пиячить у нас удома. Я жахливо повелася з мамою, обзивала її найгрубішими словами. Я роблю це не для того, щоб її...
Арфа, мабуть, чарівна — я починаю грати, і відразу з'являється Маркуар, потім Берта з сестрою. Молодий арфіст, якому шістдесят років, невблаганний —...
Сіро й вогко. Живу лише у задусі майстерні. Місто, Булонський ліс — то смерть.
— Я розважаюся лише тут, пане.
Бідолашний де Перр'єр — застаю його, повертаючись о десятій із майстерні. Він прощається, їде в Ніццу, а потім назавжди — не знаю куди.
Потім ми робили ескізи; один із них, трохи карикатурний, мав успіх — Жюліан попросив мене його підписати й поклав до свого альбому.
«Аїда», «Міньон» і «Фауст».
Де Перр'єр тут — я застала його, коли прийшла додому; зараз шоста — думаю, ще вийду до вітальні: надто пізно лягати рано, а пізно завжди встигну.
Буде конкурс. Спершу конкурс на місця — щоб жереб не давав іноді невигідного місця найсильнішій, а сприятливого — тій, хто не вміє з нього...
Я в захваті: вулиці були повні студентів, які виходили зі шкіл, — ці вузькі вулички, ці крамниці скрипкових майстрів, — одне слово, усе це.
В однієї дівчини стався нервовий напад, майже епілептичний, — вона подерла і з'їла свій ескіз.
Брезло мешкає там, і ще кілька молодих художниць. Ескізи, етюди, купа цікавих речей. Лише цей художній контакт, лише ця атмосфера — і вже добре… Я не...
Конкурс оцінили. Вісімнадцять учасниць — я тринадцята. Отже, п'ятеро після мене. Не так уже й погано. Перша — Полячка. Несправедливо. За академії...
Увечері я зробила ескіз свого умивальника, точніше — Розалі перед умивальником. Тримається купи, і доволі правдоподібно; мізансцена мені подобається....
О першій ми з тіткою їдемо до Версаля; я в хутряній шапці-токе з видри й довгому пальті з видри, що сягає мало не до підлоги, щоб прикрити мою...
Прийшов маленький Зурло. І барон д'Альт завітав із візитом.
Думаю, я їх *приголомшила* — щоб не вжити іншого, втішнішого для мене слова. Ми говорили про все: про Неаполь, про його виставку і про тисячу речей,...
Ця каналія Брезло написала композицію — понеділковий ранок, або «вибір моделі». На ній уся майстерня, моделі на столі, Жюліан поруч зі мною й Амелі і...
Увечері в майстерні були лише Амелі, я і Жюліан. Покоївка й Розалі.
Молитва за живих переможців, а за нею — молитва за душі солдатів, полеглих на полі бою, — справили приголомшливе враження.
Це огидно, якщо подумати, що в двох інших — духм'яний папір і візитні картки з Неаполя і т. ін.
— Пані, ці пани розставили за місцями лише шість голів після медалі, яку виграла панна Дельсарт (француженка), як ви вже знаєте. Решту розставлено...
Втім, капітан досі у вітальні — грає в карти, це мене заспокоює.
Входиш у будинок зі склепінням, портиком і чорними сходами — як в Італії. Квартал (поруч із Люксембургом) завершує ілюзію.
— А я думав, що мандоліна — це щось на кшталт гітари, по якій дряпають! Я не знав, що вона співає, не міг уявити, що з неї можна витягнути такі звуки...
Через дві години отримали записку від великої людини, яка нічого не зрозуміла і питала, у чому справа. А потім їли цибулю, від запаху якої я мимоволі...
Зробили кілька візитів — до пані Каншиної, Дубельт, де Файє, Бойд.
Сальвіні — знаменитий італійський трагік — тут зі своєю трупою; сьогодні ввечері ми йдемо на «Отелло». Яка втіха — опинитися навпроти ложі...
Блан пішов рано — бо бюджет відхилили і бо сьогодні ввечері збори в «Кафе де ла Пе». Справді, цей нещасний Кассаньяк геть на мене начхав — він зовсім...
Весь день було темно, малювати не можна було, і я пішла до Лувру з фінкою на ім'я Віік — і оскільки вона схожа на англійську гувернантку, я пройшлася...
Ні, слухайте — я жалюгідна, нещасна, невдала істота!
Якби вони були тут — Ніна б пішла до майстерні «дивитися голих чоловіків», запросила б моделей на чай до себе, думаю, — і які пригоди ми б...
Поміркуємо. Якщо з цього нічого не вийде — мені не варто турбуватися, і справді байдуже. Якщо ж навпаки вийде — це знищить моє мистецьке майбутнє,...
Приходили пані Йорк і Берта, і я вийшла з ними на хвилину. Потім був барон д'Альт і, нарешті, Маркуар.
Якщо дідусь помре — знайомство відкладеться до грецьких календ… Гидко з мого боку думати про такі речі в такий момент, — але це краще, ніж плакати,...
Отримала листа від Голла; Бойди і Маркуар присилали довідатися, як він. Маркуар потім прийшов сам. Він дуже чемний.
Ходила до знаменитого хіроманта Дебаролля — з Розалі, скромно вдягнена. Він прийняв мене за робітницю і говорив банальності три чверті години — за...
Дідусеві якщо не краще, то принаймні не гірше; де Файє прийшла вранці, бо їй написали, що ми сьогодні ввечері до неї не прийдемо; попри це мама пішла...
У Трокадеро пані Романову не знали, і він вирішив взяти фіакр, лаючись на дурість парижан.
А я! У моєму етюді голови побачили дещо дуже добре, а в академічному рисунку — дещо непогане.
Ранок у швейцарок. Відвідала Берту.
Я годжуся тільки на те, щоб заснути, — і більше ні на що. Та все ж щойно написала записку Блану.
П'ятнадцятого наступного місяця в Ніцці відкривається художня виставка. Я надішлю скульптурну групу. Сьогодні ввечері я попросила розмови з шефом і,...
Я захищаю не справу *Доброго Бога*, якому нічого не втратити від того, що він поступово створив раси — якщо ми хочемо, щоб творцем був він, чи...
І справді — я занепала духом. Щойно я перестаю дивувати — занепадаю духом. Це сумно.