❦
Пʼятниця, 23 листопада 1877
О пів на дванадцяту в дідуся паралізувало руку і ногу, так що, повернувшись до сніданку, я застала всіх у сльозах: Валіцький заявив, що все може скінчитися сьогодні ввечері. Я жодної миті не повірила — мені цього не провістили, і мені нічого не снилося.A onze heures et demie grand-papa a eu le bras et la jambe paralysés, de sorte qu’en rentrant pour déjeuner j’ai trouvé tout le monde en larmes, Walitsky ayant déclaré que cela pouvait finir ce soir. Je ne l’ai pas cru un seul instant, on ne me l’a pas prédit et je n’ai rien rêvé.
Ця каналія Брезло написала композицію — понеділковий ранок, або «вибір моделі». На ній уся майстерня, моделі на столі, Жюліан поруч зі мною й Амелі і т. ін. Зроблено правильно: перспектива гарна, пропорції, схожість — все.
Cette canaille de Breslau a fait une composition, le lundi matin ou le choix du modèle . Tout l’atelier est là et les modèles sur la table et Julian à côté de moi et Amélie etc. etc. C’est correctement fait, la perspective est bien, les proportions, les ressemblances, tout.
Хто вміє робити таке — буде великим художником.
Quand on sait faire une chose comme ça, on sera un grand artiste.
Ви здогадуєтеся? Я заздрю. Це добре, бо підштовхне мене. Але ж я малюю вже шість тижнів!
Vous devinez n’est-ce pas ? Je suis jalouse. C’est bon parce que cela me poussera. Mais il y a six semaines déjà que je dessine !
Брезло завжди буде попереду, бо почала раніше, — ні, за два-три місяці я малюватиму, як вона, тобто дуже добре. Я, до речі, рада, що маю гідну суперницю; з іншими я б задрімала.
Breslau sera toujours avant ayant commencé avant, non, dans deux ou trois mois je saurai dessiner comme elle c’est-à-dire très bien. Je suis contente d’ailleurs de trouver une rivale digne, avec les autres je me serais endormie.
Ах! Жахливо хотіти малювати як майстер після шести тижнів занять.
Ah ! c’est affreux de vouloir dessiner comme un maître au bout de six semaines d’études.
Дідусь хворий, і Діна на своєму посту — варта, відданість, догляд. Їй двадцять два чи двадцять три, думаю, — і вона стала набагато гарніша, і така добра! Якщо небо не пошле їй трохи щастя… Чорт забирай! Я б наговорила зухвалостей самому Богові.
Grand-papa est malade et Dina est à son poste de garde, de dévouement, de soins. Elle a vingt-deux ou vingt-trois ans je crois et beaucoup embellie et si bonne ! Si le ciel ne lui envoie pas un peu de bonheur... Sapristi ! Je dirais des impertinences au bon Dieu.