❦
Субота, 8 грудня 1877
Пані де Файє знову прийшла висловити деяке вагання — вона не насмілюється просто так привести королівську особу. Вона запрошує на чашку чаю до себе в четвер. Уся річ у тім, щоб залучити нас до себе. Кажуть, вона небагато варта.Madame de Fayet est encore venue pour exprimer une légère hésitation, elle n’ose pas amener comme ça, une altesse royale. Elle invite à prendre une tasse de thé chez elle jeudi. L’affaire de nous avoir chez elle. On dit qu’elle ne vaut pas cher.
Поміркуємо. Якщо з цього нічого не вийде — мені не варто турбуватися, і справді байдуже. Якщо ж навпаки вийде — це знищить моє мистецьке майбутнє, чого я не хочу. В будь-якому разі мені байдуже, і я б радо мала спокій, оскільки я вже визначилася, налаштувалася, оскільки я вже взялася за справу. Але ось диявол хоче звернути мене з цього шляху — даремно. Я не зроблю нічого ні за, ні проти — через нерішучість і ще тому, що обожнюю своє ремесло, яке обіцяє мені таке прекрасне, таке щедре на винагороди, таке гідне існування. Диявол хоче збити мене з пантелику і змусити бігти за королівською особою, яка або змусить мене «осісти», або вислизне. Вона не вислизне, бо я не намагатимусь її спіймати, — але так здаватиметься. А щоб вона залишилася мені… гм… після медалі пошани на Виставці, після якогось успіху — не кажу «ні»; але зараз — не хочу.
Raisonnons. Si cela n’aboutit pas, ça ne doit pas m’intéresser et en effet je m’en fiche. Si au contraire cela aboutit cela détruit mon avenir artistique, ce que je ne veux pas. Dans tous les cas je m’en fiche et aimerais bien rester tranquille puisque je suis fixée, déterminée, puisque j’ai commencé une chose. Mais voilà que le diable veut m’en détourner, inutilement. Je ne ferai rien ni pour ni contre par indécision et aussi parce que j’adore mon métier qui me promet une existence si belle, si récompensée, si digne. Le diable veut me troubler et me faire courir après l’altesse qui me fera faire une fin ou m’échappera. Elle ne m’échappera pas parce que je ne chercherai pas à l’attraper mais elle en aura l’air. Quant à me rester... hum... après la médaille d’honneur à ('Exposition, après quelque succès, je ne dis pas non, mais pour le moment je ne veux pas.
Це нерозсудливо… з першим же рахунком, з першою ж домашньою прикрістю я б покаялася, це правда. Ах! ідіть до чорта і залиште мене в спокої.
Ce n’est pas prudent... à la première note, au premier embêtement domestique je m’en repentirais, c’est vrai. Ah ! allez-vous en au diable et laissez-moi tranquille.
Ходила до театру — дуже кумедно, сміялись весь час; згаяний час, про який шкодую.
Je suis allée au théâtre, c’était très drôle, on a ri tout le temps, temps perdu que je regrette.
Мама у Дубельт.
Maman est chez la Doubelt.
Приходила пані Каншина. Це світська жінка — багата і пристойна1.
Madame Kanschine et venue. C’est une femme du monde, riche et comme il faut.
Я погано працювала цього тижня! Взяла поганий папір, не було місця. Тисяча Ґалул і один Саетоне — це погано.
J’ai mal travaillé cette semaine ! J’avais pris du mauvais papier, je n’avais pas de place. Mille Galula et un Saëtone c’est mal.
Можна б розповісти про чимало інтриг у майстерні, але я ставлюся до своєї майстерні серйозно і нічим іншим не займаюся — це було б нижче моєї гідності.
Il y aurait bien des tripotages d’atelier à raconter mais je prends mon atelier de son côté sérieux et ne m’occupe de rien d’autre, ce serait au-dessous de moi.
Шкодую про цей вечір — я не показалась і не вчилась. Я сміялась, це правда, — але це задоволення всередині мені ні до чого; отже, воно мені неприємне, бо не потішило мене; сміються часто тому, що всі сміються, тому що пʼєса смішна, — але не веселяться.
Je regrette cette soirée, je ne me suis pas montrée et je n’ai pas étudié. J’ai ri c’est vrai mais cette satisfaction en dedans, ne me sert à rien, donc elle m’est désagréable puisqu’elle ne m’a pas fait plaisir, on rit souvent parce que tout le monde ri, parce que la pièce est risible mais on ne s’amuse pas.
Примітки
В оригіналі французькою: «comme il faut». ↩