❦
Неділя, 9 грудня 1877
Дідусь знепритомнів; всі, крім мене, подумали, що… Все йшло дуже погано. Едмон нічого мені не провістив… поки що. Але мене приголомшує вже сам вигляд чужої прострації.Grand-papa a eu une syncope, tout le monde excepté moi a cru que... Cela allait tout à fait mal. Edmond ne m’a rien prédit... pour le moment. Mais je suis bouleversée rien que de voir la prostration des autres.
Приходили пані Йорк і Берта, і я вийшла з ними на хвилину. Потім був барон дʼАльт і, нарешті, Маркуар.
Madame York et Berthe sont venues et je suis sortie un instant avec elles. Puis le baron d’Alt a été et enfin Marcuard.
Я була бліда і злякана — інакше б розпитала про новини з Флоренції; у нього свіжі звістки від друзів, що приїхали вчора.
J’ai été pâle et effrayée, sans cela j’aurais demandé des nouvelles de Florence, il en a de fraîches par des amis arrivés hier.
Доктор Шарко1 щойно вийшов звідси; я була присутня на консультації і чула, що лікарі потім казали між собою, — бо я єдина спокійна, і зі мною поводяться як із третім лікарем. Якщо немає розмʼякшення мозку, якого бояться, — це може тривати ще кілька років; у будь-якому разі катастрофи поки що немає.
Le docteur Charcot sort d’ici, j’ai assisté à la consultation et à ce que ce sont dit ensuite les médecins, puisque je suis la seule calme et qu’on me traite comme un troisième médecin. S’il n’y a pas de ramollissement comme on le craint, cela peut durer encore quelques années, en tous cas pas de catastrophe pour le moment.
Бідний дідусь — я б гірко шкодувала, якби він помер одразу, бо ми часто сварилися; але оскільки хвороба затягується, у мене є час спокутувати свою запальність; я залишалась у його кімнаті в найважчі хвилини… до того ж моя поява біля хворих завжди знак терміновості — бо я ненавиджу зайву метушню і виявляю тривогу лише тоді, коли дозволяю собі.
Pauvre grand-papa, j’aurais été désolée s’il était mort tout de suite parce que nous nous sommes souvent querellés; mais comme sa maladie se prolonge j’ai le temps de racheter mes vivacités, je suis restée dans sa chambre au moment où il allait le plus mal... d’ailleurs mon apparence auprès des malades est toujours un signe d’urgence parce que je déteste les empressements inutiles et ne parais troublée que lorsque je me le permets.
Бачите — я при кожній нагоді себе хвалю.
Vous voyez comme à chaque occasion je fais ma louange.
Я побачила молодий місяць лівим оком — це мене тривожить.
J’ai vu la nouvelle lune de l’œil gauche, cela me contrarie.
Не думайте, будь ласка, що я була груба з дідусем — я просто ставилася до нього як до рівного і ніколи нічого йому не спускала; але він хворий, дуже хворий — і я шкодую, і хотіла б перенести все мовчки.
Ne pensez pas de grâce que j’aie été brutale avec grand-papa, je l’ai seulement traité en égal et n’ai jamais laissé rien passer mais comme il est malade, bien malade je le regrette et voudrais avoir tout enduré sans rien dire.
Ми не залишаємо його; він одразу кличе того, кого немає; Жорж при ньому і спить у їдальні біля його дверей, щоб чути вночі. Діна завжди біля ліжка — само собою; мама хвора від тривоги; Валіцький — дорогий Валіцький — бігає, доглядає, бурчить і втішає.
Nous ne le quittons pas, il appelle tout de suite celui qui n’est pas là, Georges est auprès de lui et couche dans la salle à manger près de sa porte pour l’entendre la nuit. Dina est toujours près du lit, cela va sans dire, maman est malade d’inquiétude, Walitsky le cher Walitsky court et soigne et grogne et console.
Пінчо і Пратер гризуться, як завжди; а Ренар не вилазить із-під ліжка свого господаря, а коли тому трохи краще — приходить лизати йому руки.
Pincio et Prater se battent comme d’habitude, quant à Renard il ne sort pas de sous le lit de son maître et lorsque celui-ci va un peu mieux il vient lui lécher les mains.
Я сказала, що хотіла б перенести все мовчки, — але виходить, ніби я нещасна, з якої знущалися; ніяких знущань не було — але я роздратована й сама дратую; і оскільки дідусь теж був такий, мені уривався терпець, відповідала різко і часом була неправа.
J’ai dit que j’aurais voulu tout endurer sans rien dire, j’ai l’air d’une malheureuse qu’on maltraitait, il n’y avait rien à endurer, mais je suis agacée et agaçante et comme grand-papa l’était aussi je m’impatientais et répondais vivement et quelquefois j’avais tort.
Я не хочу виставляти себе янголом, що ховається під оболонкою злості.
Je ne veux pas me poser en ange qui se cache sous une enveloppe de méchanceté.
Примітки
Жан-Мартен Шарко (1825–1893) — знаменитий паризький невролог, завідувач клінікою Сальпетрієр; один із засновників неврології. ↩