❦
Субота, 15 грудня 1877
Звичайно, Брезло мала величезний успіх — бо ж добре малює, негідниця.Naturellement Breslau a eu un succès énorme, c’est qu’elle dessine bien la misérable.
А я! У моєму етюді голови побачили дещо дуже добре, а в академічному рисунку — дещо непогане.
Et moi ! On a trouvé du très bon dans ma tête et du pas mal dans l’académie.
Я… не знаю що.
Je suis... je ne sais quoi.
Брезло малює три роки, а я — два місяці… байдуже! це обурливо! Ах! якби я почала три роки тому — три роки, це зовсім не багато, — я б на цей час уже була відомою.
Breslau dessine depuis trois ans et moi depuis deux mois... c’est égal ! c’est indigne ! Ah ! si j’avais commencé il y a trois ans, il y a trois ans seulement ce n’est pas énorme, je serais connue à l’heure qu’il est.
Хоч голову розбивай — або виходь заміж за принца Бурбонського, цього кретина, який сьогодні навідав нас із такою карткою:
C’est à se fendre la tête ou à épouser le prince de Bourbon, ce crétin qui a fait une visite aujourd’hui avec la carte suivante :
Й.К.В. [Зачорнені слова]
S.A.R. [Mots noircis]
Філіп де Бурбон.
Philippe de Bourbon.
Цей нещасний — двоюрідний брат неаполітанського короля і племінник бразильського імператора. Мавпа! І він займається живописом — негідник!
Ce misérable est cousin du roi de Naples et neveu de l’empereur du Brésil. Singe ! Et il fait de la peinture, l’infâme !
Ах! жалюгідна, ах! кретинка, ах! паскуда, ах! огидна, негідна, мерзенна, марнославна, непотрібна, безглузда, знуджена, нудна, смішна, слабка, навіжена, боягузлива, огидна, огидна, огидна!!
Ah ! misérable, Ah ! crétine, Ah ! vaurienne, Ah ! sâle, indigne, abominable, vaine, inutile, absurde, ennuyée, ennuyeuse, ridicule, faible, folle, lâche, sâle, sâle, sâle !!
У майстерні розігрується комедія. Організували збір коштів, щоб подарувати Робер-Флері і Жюліану фотографію всіх учениць у майстерні. Якраз у цей момент Амелі, забувшись у бажанні бути якоюсь начальницею, зухвало повелася з Брезло; та відповіла — і майстерня розкололася. Швейцарок пʼятеро — одна за всіх, всі за одну.1 З Амелі більше не говорять; вона, відчувши, що зробила промах, пускає через покоївку плітки: мовляв, швейцарки готові позувати, але не хочуть платити. Нащадки Вільгельма Теля відмовляються брати участь у підписці і сердяться по-справжньому; я збираю їх у передпокої і виголошую промову, доводячи їм, яка безглузда їхня поведінка: так вони ображають майстрів і сповнюють Амелі радістю, надаючи їй надзвичайної ваги.
Il se joue à l’atelier une comédie. On avait organisé une quête pour offrir à Robert-Fleury et à Julian, la photographie de toutes les élèves dans l’atelier. Juste au même moment Amélie s’oubliant à force de vouloir être une sorte de directrice, fait une impertinence à Breslau, celle-ci riposte et l’atelier se divise. Les Suissesses au nombre de cinq, une pour toutes, toutes pour une. On ne parle plus à Amélie qui sentant avoir fait une maladresse lance des cancans par la bonne qui consistent en ce que les Suissesses veulent bien poser mais ne veulent pas payer. Les descendantes de Guillaume Tell refusent de prendre part à la souscription et se fâchent tout à fait, je les ramasse dans l’antichambre et leur tient un discours qui leur démontre la stupidité de leur conduite, en agissant ainsi, elles font un affront aux maîtres et comblent de joie Amélie en lui accordant une importance extrême.
Словом, вони змінюють своє рішення. Трохи пізніше Амелі підходить до мене і каже, що я зробила це з найкращими намірами примирення, але якщо ці панни пошкодують про подароване — їм повернуть:
Bref, elles reviennent sur leur décision. Un peu plus tard Amélie s’approche de moi et me dit que je l’ai fait avec d’excellentes intentions de conciliation mais que si ces demoiselles regrettent ce qu’elles ont donné on le leur rendra :
— Їм повернуть гроші.
- On retirera leur argent.
Я малюю далі свою ногу; дійшовши до щиколотки, встаю і запитую з добродушним виглядом, за яким правом вона вимагає, щоб ці панни — учениці панів Жюліана і Робер-Флері, як і вона, — відступилися. і все це з найвеличнішим комічним виглядом. Дівчина лютує, не знаючи, що відповісти; я спокійно сідаю на місце й думаю: вона зробить так, що більшість учениць відступиться, — і все зірветься. Так воно й стається. Тоді я пускаю через Розалі, яка переказує це покоївці, що коли вся майстерня відмовиться позувати, то я, швейцарки та ще кілька учениць позуватимемо самі й піднесемо цей портрет майстрам, сказавши їм, що через певні труднощі інші відмовилися взяти участь у цьому скромному вшануванні. А щоб Амелі ще краще побачила, що я рішуче відмовляюся визнавати її за старшу, як це їй дозволили ті нещасні, що не говорять по-французькому, чи француженки, які шукають протекції та пліток, я пропоную розбити скарбничку сьогодні вранці о девʼятій — це було ще до приходу страшної іспанки. Пропозицію підтримують. Її виконують, і я налічую сто сім франків і одне су. Потім я йду оголосити результат у залі гіпсів.
Je continue ma jambe et arrivée à la cheville me lève et lui demande d’un air bonhomme de quel droit elle veut que ces demoiselles, élèves de MM. Julian et Robert-Fleury comme elle, se retirent. le tout avec un air comique des plus superbes. La fille rage ne sachant que répondre, je vais me rasseoir tranquillement, pensant : elle va faire en sorte que la plupart des élèves se retireront et ce sera raté. C’est ce qui arrive en effet. Alors je lance par Rosalie qui le dit à la bonne que si tout l’atelier se refuse à poser, moi, les Suissesses et encore quelques unes poserons seules et offrirons ce portrait aux maîtres en leur disant que certaines difficultés étant survenues les autres ont refusé de prendre part à ce léger hommage. Et pour mieux faire voir à Amélie que je me refuse absolument à la reconnaître comme supérieure, ainsi que l’ont laissé faire les malheureuses qui ne parlent pas français ou des Françaises qui cherchent une protection et des cancans, j’offre de briser la tirelire ce matin à neuf heures, c’était avant l’arrivée de la terrible Espagnole. On appuie la proposition. On l’exécute et je compte cent sept francs et un sou. Puis je vais annoncer le résultat dans le salon des plâtres.
— Панна Амелі тут? — питає мене якась торговка фруктами, що вчить свою доньку малювати.
- Est-ce que Mlle Amélie est là ? me demande une sorte de fruitière qui apprend à sa fille le dessin.
— Ні, пані.
- Non Madame.
— Дивно, я думала, що це вона…
- C’est étrange, j’ai cru que c’était elle qui avait...
— Здавали гроші всі учениці, пані, і всі учениці захотіли знати результат, тож скарбничку розбили при них. Доброго дня, пані.
- Ce sont toutes les élèves Madame, qui ont donné, ce sont également toutes les élèves qui ont voulu savoir le résultat et c’est devant elles que l’on a brisé la tirelire. Bonjour Madame.
Прийшла Амелі й нічого не сказала, але можу похвалитися, що проти мене тепер на одну ненависть більше.
Amélie est arrivée et n’a rien dit, mais je puis me vanter d’avoir une haine de plus contre moi.
Можу також похвалитися, що мені це зовсім байдуже. Дівчина фальшива, дурна, закохана у власну дотепність, повторює старі жарти, які данки мають за справжню дотепність.
Je puis aussi me vanter que je m’en fiche tout à fait. La fille est fausse, bête, remplie de son esprit, disant des vieilles plaisanteries que les Danoises prennent pour de l’esprit vrai.
Тепер, здається, усе скінчилося. Завтра позуємо. А якщо будуть якісь махінації, я зроблю так, як казала.
Maintenant c’est fini je crois. Demain on pose. Et s’il y a quelques tripotage je fais comme j’ai dit.
Це тривало три дні. А я — завжди чемна і завжди кажу все вголос, напівглузливо, напівсерйозно. Словом, я задоволена тим, як поводилася. Невинний вигляд, поведінка тверда, гнучка й тонка, жодного зайвого слова. Учора владний вигляд, як завжди, але водночас добродушна й проста, коли казала найрізкіші речі. Проти мене лютують, а я зберігаю спокій, бо нічого не боюся, і граю Кассаньяка щосили. Я кажу вам «Кассаньяк», щоб ви зрозуміли, а так, запевняю вас, я цілком сама собою.
Ça a duré trois jours. Et moi, toujours polie et toujours disant tout haut les choses moitié railleuse et moitié sérieuse. Bref, je suis satisfaite de ma façon d’agir. Air innocent, conduite ferme, souple et fine, jamais une parole de trop. Hier air impérieux comme toujours mais en même temps bon enfant et simple, en disant les choses les plus fortes. On rage contre moi et je conserve mon calme puisque je ne crains rien, et joue Cassagnac à tout rompre. Je vous dis Cassagnac pour vous faire comprendre, sans cela je vous assure que je suis bien moi-même.
Зрештою, «я ні в що не втручалася і прийшла сюди тільки працювати; вам би слід про це памʼятати, Брезло, — у вас є здібності, у вас буде талант, — замість того щоб розтрачувати себе на ремесло консьєржок і дурепок, памʼятайте про це і робіть, як я».
Après tout “je ne me suis mêlée de rien et ne suis ici que pour travailler, vous devriez vous souvenir de cela Breslau, vous qui avez des dispositions, qui aurez du talent, au lieu de vous user au métier de portières et d’imbéciles, souvenez-vous en et faites comme moi”.
І оскільки досі гору беру я, то всім усміхаюся зі своєю звичайною поблажливістю, привітністю, грацією, добротою, любʼязністю і т. д., і т. д.
Et comme jusqu’à présent c’est moi qui ai le dessus je souris à tout le monde avec ma condescendance, mon affabilité, ma grâce, ma bonté, mon amabilité etc. etc. ordinaire.
Усі чесноти володарки, яка смиряється заради втіхи… і це безмежна втіха!
Toutes les qualités d’une souveraine qui se fait humble par plaisir... et c’est un plaisir immense !
Приходила Берта, з нею нецікаво.
Berthe est venue, elle n’est pas amusante.
Я не вмію малювати!
Je ne sais pas dessiner !
Ах! жалюгідна, це твоя вина.
Ah ! misérable, c’est ta faute.
Примітки
Девіз трьох мушкетерів — Марі продовжує свою гру в Дюма, почату в записі від 28 листопада. ↩