❦
Субота, 3 листопада 1877
Пан Робер-Флері вже встиг виправити роботи всіх, коли я прийшла. Я показала йому свої малюнки і заховалася за його табуреткою чи під нею, як завжди. Та мені довелося вийти звідти — він наговорив мені стільки приємного.Monsieur Robert-Fleury avait déjà corrigé tout le monde quand je suis arrivée. Je lui ai présenté mes dessins et me suis cachée derrière ou sous son tabouret comme d’habitude. Eh bien j’ai été forcée d’en sortir tant il m’a dit des choses agréables.
— Контури ще, безперечно, наївні, але це дивовижно гнучко і правдиво. Оцей рух справді дуже вдалий. Звісно, вам поки що бракує досвіду, але у вас є все те, чого не навчишся, розумієте? Все те, чого не навчишся. Чого у вас немає — навчишся, і ви навчитесь. Так… це дивовижно, і якщо тільки захочете працювати, ви робитимете чудові речі — це я вам гарантую.
- C’est encore naïf dans les contours sans doute, mais c’est étonnant de souplesse et de vérité. Ce mouvement-là est vraiment très bien. Maintenant sans doute vous manquez d’expérience mais vous avez tout ce qui ne s’apprend pas, comprenez-vous ? Tout ce qui ne s’apprend pas . Ce que vous n’avez pas s’apprend, et vous l’apprendrez. Oui... c’est étonnant et si seulement vous voulez travailler vous ferez des choses très bien, c’est moi qui vous le garantis.
— І я теж, пане.
Et moi aussi Monsieur.
Після обіду прийшли Шеппі й Брезло: одна писала мій портрет, інша малювала. О четвертій зʼявився вчитель гри на арфі, а відразу після нього — вгадайте хто… мій великий брат.
Dans l’après-midi j’ai eu Schaeppi et Breslau, l’une faisant une peinture et l’autre un dessin de moi. A quatre heures arrive le professeur de harpe et tout de suite après devinez qui... mon grand frère.
Не знаючи, як упоратись із цим усім, я ще якусь мить позувала для своїх художниць, грала на арфі і розмовляла з Полем де Кассаньяком.
Ne sachant comment arranger tout cela, j’ai continué pendant quelques instants à poser pour mes artistes, à jouer de la harpe et à parler à Paul de Cassagnac.
Мама повернулася відразу ж — то було підкріплення, — але затримувати арфіста далі я не могла. Він не хотів іти і далі показував мені арфу, вигукуючи, як у нього заведено: сміливіше! Панно, с-сміл-ливіше!
Maman est rentrée aussitôt, c’était un renfort mais je ne pouvais pas garder le harpiste, mais il ne voulait pas s’en aller et continuait à me montrer la harpe en s’écriant comme c’est son tic : du courage ! Mademoiselle d-du-c-courage.
Я була в костюмі для майстерні, тобто: блуза з чорної альпаки, мідна пряжка на поясі, чудова талія, чорна оксамитова шапочка. Сорочечка… жабо й манжети — одне слово, на манір Шиллера1.
J’étais en costume d’atelier i.e. blouse d’alpaga noir, ceinture à boucle de cuivre, taille merveilleuse, bonnet de velours noir. Chemisette... jabot et manchettes enfin à la Schiller.
Поль знайшов у мені схожість із безліччю старовинних облич — між іншим, із молодим Рафаелем, через зачіску.
Paul m’a trouvé un tas de ressemblances antiques entre autres Raphaël jeune à cause de la coiffure.
Загалом усе минуло якнаймиліше.
Enfin, tout c’est passé le plus gentiment du monde.
Не скажу нічого нового, якщо зауважу, що Кассаньяк урочистий, правда ж?
Je ne dirai rien de nouveau en disant que Cassagnac est solennel n’est-ce pas ?
Словом, ми їдемо на відкриття Театру-Італєн2 з «Поліуто» — оперою, яку я не обожнюю, але яка сьогодні мені сподобалася. Давно не чула італійської музики… «Поліуто» — то не зовсім вона, але завдяки їй я терпляче витримала вечір. Увесь наш ескорт — капітан фрегата; негусто.
Bref nous allons à la réouverture des Italiens par « Poliuto » un opéra que je n’adore pas mais qui m’a fait plaisir ce soir. Il y a longtemps que j’ai entendu de la musique italienne... « Poliuto » n’en est pas tout à fait mais cela m’a fait prendre en patience la soirée. Pour toute escorte le capitaine de frégate, c’était maigre.
Jupe de faille longuissime, corsage à pointe, blancs. Cou et bras nus, également blancs. Des cheveux sur la tête. Rien d’enflé dans la figure mais au contraire et aussi passable que je puis être.
Ферран із Неаполя дивився на мене в лорнет так само, як… у Неаполі. Я плутала його з де Роза чи ще кимось — байдуже, дуже мило з його боку так дивитися на мене.
Ferrand de Naples m’a lorgné comme... à Naples. Je le confondais avec de Rosa ou un autre, c’est égal, c’était bien aimable à lui de me regarder ainsi.
На виході був якийсь молодий росіянин, якого я, можна сказати, підкорила… Він давно бачить мене в Парижі, але зрідка.
A la sortie il y eut un jeune russe dont j’ai fait la conquête comme qui dirait... il me voit depuis longtemps à Paris mais rarement.
Блан вечеряв у нас, і ми багато жартували про «Театр-Італєн», про Італію і все таке. А потім він мало не відвів мене вбік і сказав:
Blanc a soupé chez nous et l’on a beaucoup plaisanté sur les Italiens, l’Italie, et tout cela. Et puis il me prit presque à part et dit:
— Знаєте, жарти вбік, — рідко на кого так дивляться, як дивилися на вас сьогодні ввечері. Це вам не Італія, і якби тут чинили так, як там, це вважалося б дуже дивним; те, що відбулося сьогодні ввечері, — це все, що можна дозволити собі в Парижі.
- Vous savez, plaisanterie à part, il est rare qu’on regarde quelqu’un comme on vous a regardée ce soir. Ce n’est pas comme en Italie et si l’on faisait ici comme là-bas on trouverait ça très drôle; ce qu’on a fait ce soir est tout ce qu’on peut faire à Paris.
— Невже!
- Vraiment !
— Запевняю вас, це успіх…
- Je vous l’affirme, c’est un succès...
— Та невже.
- Pas possible.
— І паризький до того ж.
- Et parisien.
— То виходить… дуже добре?
- Mais alors c’est., très bien ?
— [Зачорнене слово; Але] звичайно, це успіх… не те, що в Італії.
- [Mot noirci ; Mais] sans doute, c’est un succès... autre chose qu’en Italie.
— О, як я рада!
- Oh ! comme je suis contente !
— Не подасте мені галантину?
Voulez-vous me passer de la galantine ?
Але ж скільки друзів у мене тепер! Маркуар, Блан, Кассаньяк, де Перрʼєр. Блан дозволяє собі щодо Кассаньяка відвертість цілком… природну.
Mais me voilà avec un tas d’amis ! Marcuard, Blanc, Cassa-gnac, des Perrières. Blanc se taille sur Cassagnac une franchise toute... naturelle.
Друга година ночі, насолоджуюся своєю неділею. Час від часу перериваю цю історичну хроніку, щоб роздивитись анатомічний атлас і малюнки екорше5, куплені сьогодні. Кассаньяк пообіцяв бути до моїх послуг, якщо з нього коли-небудь зроблять екорше.
Il est deux heures, je jouis de mon dimanche. De temps en temps j’interromps cette chronique historique pour regarder une anatomie et des dessins d’écorchés achetés aujourd’hui. Cassagnac m’a promis de se mettre à ma disposition s’il était jamais écorché.
Блан сказав, що на нас дивилися тому, що ми були єдиними більш-менш привабливими жінками.
Blanc a dit qu’on nous a regardées parce que nous étions les seules femmes passables.
Примітки
В оригіналі французькою: «à la Schiller» — у стилі портретів Шиллера: романтичний образ художника з жабо й манжетами. ↩
Théâtre-Italien — паризький оперний театр, де давали вистави італійською мовою. ↩
Файль — ребристий шовк; дорогоцінна тканина для вечірнього вбрання. ↩
Корсаж à pointe — ліф із загостреним передом, що спускається нижче талії; модний фасон 1870-х. ↩
Екорше (фр. écorché) — анатомічне зображення тіла без шкіри, обовʼязкова навчальна вправа для мистецьких студій. ↩